Коли президент Венеційської бієнале Пьєтранджело Буттафуоко оголосив у березні 2026 року про повернення російського павільйону, він апелював до автономії мистецтва. Єврокомісія відповіла мовою бюджетних регламентів — і ця мова виявилася ефективнішою.
Що саме порушує санкції
За повідомленням Financial Times, Єврокомісія направила листи одночасно до уряду Італії та керівництва Бієнале. Агентство з освіти та культури (EACEA) вказало: участь російського павільйону може порушувати заборону на "надання послуг" Кремлю, оскільки будівля павільйону є власністю російської держави з 1914 року. Окремий лист до Рима містить додатковий аргумент — Бієнале може опосередковано отримувати економічну вигоду від того, що Росія покриває витрати своїх учасників, що потенційно кваліфікується як непряма фінансова підтримка.
Речник Комісії підтвердив факт листування та повідомив, що Бієнале має 30 днів на відповідь. Якщо пояснення не задовольнять Брюссель — установа втратить грант у €2 млн, розрахований до 2028 року.
Юридична пастка 1914 року
Згідно з документами інспекції Міністерства культури Італії, що потрапили до преси, організатори Бієнале стверджують: Росія є юридичним власником свого павільйону з 1914 року і її не можна зупинити від його використання. Це не просто аргумент — це юридична пастка, яку автори санкційного законодавства ЄС не передбачали: що робити, коли державна власність країни-агресора фізично знаходиться на території союзника?
«Культурні заходи, що фінансуються коштами платників податків ЄС, мають захищати демократичні цінності, сприяти відкритому діалогу та свободі вираження — цінності, яких сьогоднішня Росія не дотримується».
Речник Єврокомісії
Ланцюгова реакція всередині події
Повернення Росії спровокувало інституційний розвал зсередини. Міжнародне журі 61-ї виставки публічно заявило, що не розглядатиме країни, чиї лідери перебувають під слідством Міжнародного кримінального суду, — і подало у відставку. У відповідь організатори перенесли церемонію нагородження з 9 травня на 22 листопада та запровадили голосування відвідувачів замість рішення журі. Фактично скандал змінив формат однієї з найпрестижніших мистецьких премій світу.
Міністр культури Італії Алессандро Джулі висловив незгоду з рішенням Буттафуоко нестандартно: він відмовився відвідати відкриття і натомість поїхав до Львова, що постраждав від російських бомбардувань. Віцепрем'єр Маттео Сальвіні зайняв протилежну позицію, відкрито виступивши проти «цензури з Брюсселя».
Де закінчується мистецтво і починаються гроші
Російський павільйон показує проєкт «дерево вкорінене в небі» — близько 30 молодих музикантів, філософів і поетів, переважно з Росії, але також із Мексики, Малі та Бразилії. Ініціатором проєкту виступив Михайло Швидкой, спецпредставник Путіна з міжнародного культурного співробітництва — тобто чиновник, безпосередньо підзвітний Кремлю. Під час прес-перегляду 6–8 травня активістки Pussy Riot та FEMEN провели протест біля входу до павільйону.
Компроміс, на який погодилося керівництво Бієнале: павільйон не буде відкритий для широкої публіки з 9 травня. Виступи запишуть під час прес-днів і транслюватимуть на великих екранах просто неба впродовж шести місяців виставки. Фактично це означає: Росія присутня, але через екран, — і правова колізія нікуди не зникла.
Міністри культури 22 країн ЄС у спільному листі до Буттафуоко назвали участь Росії «неприйнятною» на тлі тривалої війни проти України. Проте Єврокомісія досі не має прецеденту застосування санкцій до культурної інституції через право власності третьої сторони на нерухомість усередині ЄС.
Якщо Бієнале не знайде правового обґрунтування, яке задовольнить Брюссель до початку червня, — чи стане цей прецедент підставою для перегляду умов участі державних культурних структур з країн під санкціями в будь-яких заходах, що отримують фінансування ЄС?
