Сенс Банк на продаж до кінця 2026-го: терміновість після скандалу чи попри нього?

Зеленський особисто встановив дедлайн приватизації Сенс Банку — того самого, чия наглядова рада потрапила в центр скандалу з «плівками Міндіча». Держава поспішає позбутися активу, але черги реальних покупців немає.

72
Поділиться:
Фото: Сенс Банк

Президент Володимир Зеленський після зустрічі з прем'єркою Юлією Свириденко заявив, що приватизація Сенс Банку має відбутися без жодних затримок до кінця 2026 року. Заява прозвучала на тлі найгострішого репутаційного скандалу навколо банку з часу його націоналізації.

Від «Альфа-Банку» до держактиву — коротка передісторія

Рішення про виведення банку з ринку НБУ ухвалив 20 липня 2023 року. Вже наступного дня Кабмін придбав його акції у Фонду гарантування вкладів — так колишній «Альфа-Банк Україна» Михайла Фрідмана та Петра Авена перетворився на держактив під назвою Сенс Банк. Держава від початку позиціонувала це як тимчасовий захід: відповідно до меморандуму з МВФ, банк разом з Укргазбанком визначений пріоритетним для приватизації.

Що таке «плівки Міндіча» і чому вони ускладнюють продаж

1 травня Українська правда оприлюднила нові фрагменти «плівок Міндіча» — записів з оточення бізнесмена Ігоря Міндіча. У розмові від 9 травня 2025 року бухгалтер Міндіча Олександр Цукерман та Василь Веселий — людина, яку ЗМІ називали неформальним «наглядачем» від Офісу президента за банком, — поіменно перерахували бажаний склад наглядової ради Сенс Банку. Через 40 днів Кабінет міністрів призначив саме цих осіб.

«Будь-яка інформація в медіа, незалежно від рівня її достовірності, може створювати репутаційні ризики для системно важливого державного банку, що потенційно може впливати на умови його майбутньої приватизації»

— Сенс Банк, коментар агентству «Інтерфакс-Україна»

Скандал уже отримав інституційний вимір: Тимчасова слідча комісія Верховної Ради викликала на засідання представників НБУ, Мінфіну та самого банку. Цукерман фігурує у справі НАБУ «Мідас» — про неформальний вплив на кадрові рішення в держсекторі.

Чому держава поспішає — і куди поспішає

Приватизація є не лише політичним сигналом, а й зобов'язанням. Україна зобов'язалась скоротити частку держави в банківському секторі в рамках програми розширеного фінансування МВФ (EFF) — наразі під держконтролем перебувають сім банків із часткою понад 54%. За словами джерела Forbes Ukraine в Кабміні, уряд планує завершити відбір фінансового радника з продажу банку вже у червні 2026 року.

Міжнародна фінансова корпорація (IFC) зазначала, що прозора приватизація Сенс Банку може стати вирішальним сигналом для повернення міжнародних інвесторів до українського банківського ринку загалом.

Покупці: інтерес є, черги немає

Публічно зацікавленість у придбанні банку висловлював засновник Dragon Capital Томаш Фіала — але, як зазначав Forbes Ukraine ще у 2023 році, інтерес не дорівнює пропозиції. За оцінками, черги реальних інвесторів досі немає: потенційних покупців стримує не лише активна фаза війни, а й репутаційний шлейф від «плівок Міндіча», який ставить під питання якість корпоративного управління в установі.

  • Актив: один із найбільших банків країни, колишня власність російських акціонерів
  • Проблема: скандал з неформальним впливом на наглядову раду — попри офіційні процедури призначень
  • Обмеження: зобов'язання перед МВФ вимагають продажу, але умови ринку не гарантують справедливої ціни
  • Ризик: терміновий продаж під тиском дедлайну може означати дешевший актив і слабший покупець

Перший заступниця голови НБУ Катерина Рожкова ще в березні 2025 року говорила, що приватизація «виглядає малоймовірною цього року» через складність процесу — і це було до нових «плівок».

Якщо фінансовий радник не буде обраний до кінця червня 2026 року або скандал з наглядовою радою отримає продовження в НАБУ, дедлайн Зеленського перетвориться на черговий публічний намір без механізму виконання — і тоді питання вже буде не про терміни продажу, а про те, хто і за яку ціну погодиться купити банк зі скандальним бекграундом в умовах війни.

Новини світу

Бізнес

АрселорМіттал Кривий Ріг зупинив доменну піч, дві агломашини й видобуток руди через відсутність потягів УЗ. CEO Мауро Лонгобардо попереджав про цей ризик ще у 2024-му — і він справдився.

59 хвилин тому
Політика

Єврокомісія заморозила трирічний грант Венеційській бієнале через повернення Росії на виставку вперше після 2022 року. Питання вже не культурне: воно про те, чи може установа, фінансована платниками податків ЄС, обслуговувати державну структуру країни під санкціями.

1 годину тому