Кабінет міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт, який має стати правовою основою для нової архітектури фондового ринку України. Не точковий ремонт — повний перезапуск: єдиний холдинг, що охопить біржову торгівлю, кліринг і зберігання цінних паперів, плюс іноземний стратегічний інвестор як ключовий акціонер.
Чому зараз і чому саме так
Контекст важливий. Фондовий ринок України фактично не виконує своєї базової функції — залучення широкого капіталу в економіку. Два чинних гравці з ліцензією на торги цінними паперами — ПФТС і «Перспектива» — оперують на маргінальних обсягах. Як зазначив голова НБУ Андрій Пишний, «в Україні відсутня інфраструктура ринку капіталів, яка б користувалася довірою» ні внутрішнього, ні зовнішнього інвестора.
Старт цьому процесу дав меморандум між Україною та ЄБРР, підписаний у липні 2025 року на полях Конференції з відновлення в Римі. Під документом — підписи міністра фінансів Сергія Марченка, першої віцепрем'єрки Юлії Свириденко, голови НБУ Пишного та президентки ЄБРР Оділь Рено-Бассо. За словами Міністерства фінансів, меморандум передбачає створення єдиного холдингу, що об'єднає ключові інституції інфраструктури ринків капіталу.
Що саме пропонує закон
Законопроєкт передбачає створення холдингової інфраструктурної компанії, до якої увійдуть Національний депозитарій України (НДУ) і Розрахунковий центр. Окремо буде засновано нову фондову біржу. Структура власності: держава утримує не менше 25%, стратегічний іноземний інвестор заходить через відкритий конкурс, міжнародні фінансові організації та інші інвестори можуть долучитися до капіталу додатково.
Перший практичний крок уже розпочато: НБУ у вересні 2025 року оголосив про старт реалізації меморандуму з ЄБРР — передачу держчастки в НДУ в управління Нацбанку як підготовчий етап перед формуванням холдингу.
«Ринок капіталу має стати одним із джерел довгострокового фінансування для відновлення та розвитку нашої економіки. Для цього Україні потрібна сучасна інфраструктура цього ринку — зрозуміла бізнесу, українським та міжнародним інвесторам».
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства
Де вже є розбіжності
Законопроєкт пройшов погодження НКЦПФР — але із зауваженнями, і вони принципові. Комісія наполягає на жорсткіших вимогах до претендента на роль стратегічного інвестора: за версією НКЦПФР, він має мати досвід одразу в трьох напрямах — як оператор організованого ринку капіталу, кліринговий агент і депозитарій. Законопроєкт у нинішній редакції допускає достатність лише одного з цих видів діяльності.
Окремо Комісія пропонує прибрати жорстку фіксацію частки держави на рівні 25% і замінити її гнучкішим формулюванням — щоб не блокувати можливу додаткову емісію або залучення нових інвесторів у майбутньому.
- Широкі вимоги до інвестора (версія Кабміну): достатньо одного з трьох видів профільної діяльності — відчиняє двері для більшого кола претендентів
- Вузькі вимоги (позиція НКЦПФР): досвід у всіх трьох сегментах — фактично відсіює всіх, крім великих глобальних бірж
- Фіксована частка держави 25% (версія Кабміну): мінімум, нижче якого не можна
- Гнучка частка (позиція НКЦПФР): дозволить залучати капітал без законодавчих змін
Це не технічні правки — від того, яку редакцію підтримає Верховна Рада, залежить, хто реально зможе претендувати на роль інвестора. Якщо вимоги залишаться м'якими, конкурс теоретично відкритий для регіональних гравців. Якщо НКЦПФР переконає депутатів — у грі залишаться лише кілька глобальних бірж рівня Euronext, Nasdaq або London Stock Exchange Group.
Закон не передбачає додаткових витрат з держбюджету. Але без ухвалення змін до чотирьох профільних законів — про НБУ, управління держвласністю, ринки капіталу та депозитарну систему — уся конструкція залишається на папері.
Якщо Рада ухвалить закон у редакції Кабміну без правок НКЦПФР, а конкурс виграє гравець із досвідом лише в одному сегменті — чи матиме новий холдинг достатню операційну компетенцію, щоб переконати міжнародних інституційних інвесторів заходити в Україну саме через нього, а не через іноземні майданчики?
