3 квітня на зустрічі CEO Club Ukraine керівник Офісу президента Кирило Буданов виступив із найчеснішим публічним визнанням щодо статусу кредиту від ЄС: грошей немає, і в найближчий час, швидше за все, теж не буде.
«Станом на зараз їх немає. Це ми можемо констатувати. Нещодавно були представники Євросоюзу, вони пообіцяли і навіть назвали досить-таки близькі терміни. Наскільки це справдиться? Моя особиста оцінка — навряд чи. Але в горизонті до пів року думаю, що можливо».
Кирило Буданов, голова ОПУ, CEO Club Ukraine
Що стоїть за вето: не політика, а юридична конструкція
Кредит на 90 млрд євро на 2026–2027 роки Євросоюз погодив ще у грудні 2025-го. Проте фінальне ухвалення потребує одностайності всіх 27 держав-членів — і тут спрацювало вето Угорщини. Формальна причина: російський безпілотник пошкодив нафтопровід «Дружба», яким нафта з Росії йде через Україну до Угорщини та Словаччини. Орбан звинуватив Київ у навмисному затягуванні ремонту і заблокував не лише кредит, а й 20-й пакет санкцій ЄС проти Росії. «Немає нафти — немає грошей», — резюмував угорський прем'єр.
Брюссель відповів обхідним маневром: кредит оформили через механізм посиленої співпраці (стаття 20 Договору про ЄС) — за участі 24 країн без Угорщини, Словаччини та Чехії. У лютому Рада ЄС ухвалила позицію щодо законодавчої рамки, в січні Європарламент схвалив надання кредиту. Але третій ключовий документ — зміни до довгострокового бюджету ЄС — Угорщина заблокувала навіть попри власну неучасть у програмі.
1 квітня Єврокомісія ухвалила технічний пакет: 45 млрд євро — до кінця 2026 року, ще 45 млрд — у 2027-му. З першої половини 16,7 млрд євро підуть на підтримку держбюджету через механізм Ukraine Facility та макрофінансову допомогу (MFA), решта 28,3 млрд — виключно на оборонні закупівлі та виробництво зброї, зокрема дронів. Але це технічна підготовка: без рішення Ради гроші не рухаються.
«Є інші механізми» — що за ними стоїть
Буданов пояснив, що за відсутності основного кредиту Україна може перейти до «менших за розміром сум в інших форматах». Як повідомляє Politico, серед розглянутих варіантів — двосторонні позики від окремих країн ЄС або G7, а також можливе повернення до використання заморожених активів РФ. Верховний представник ЄС із зовнішніх справ Кая Каллас під час квітневого візиту до Києва підтвердила: якщо вето збережеться після угорських виборів 12 квітня, ЄС повернеться до обговорення заморожених російських активів як альтернативи.
Втім, як визнають урядові чиновники, які спілкувалися з виданнями Bloomberg та Hvylya, реального «плану Б» у готовому вигляді не існує. Розробка альтернативних схем займе щонайменше кілька місяців. До цього часу Україна трималась на коштах ERA Loans — кредиту на 50 млрд доларів під заставу заморожених російських активів.
Що це означає для людей
За даними агентства Bloomberg, уже у червні уряд може зіткнутися з дефіцитом коштів для виплати грошового забезпечення військовим та базових цивільних видатків. Паралельно під загрозою може опинитися програма МВФ на 8 млрд євро: вона прив'язана до отримання кредиту від ЄС.
Економіст Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу, у коментарі 24 Каналу зазначив: навіть якщо кредит у підсумку надійде, його розподіл буде асиметричним — близько 60% піде на оборонні потреби, тоді як на соціальні виплати — лише 30%. Це означає: для мільйонів українців, залежних від держвиплат, кредит — не «рятівне коло», а скоріше буфер для армії та зброї.
Економіст Борис Кушнірук у коментарі 24 Каналу оцінює ситуацію обережніше: питання фінансування в 90 млрд євро найімовірніше буде розв'язане, але поки невідомо як і коли. Ключова розвилка — угорські вибори 12 квітня: якщо Орбан програє, вето може впасти протягом днів. Якщо переможе — блокування може тривати місяцями.
Буданов завершив відповідь фразою «катастрофи не буде». Але якщо перший транш не надійде до червня, а альтернативні механізми не запрацюють до того часу — чи витримає бюджет ще одну «не катастрофу» без відчутних наслідків для виплат армії?
