Ощадбанк відкрив Києву кредитну лінію на 2,5 млрд грн для ремонту теплових мереж і захисту енергооб'єктів від обстрілів. На перший погляд — звична новина про підготовку до зими. Але за нею ховається практичне питання, яке варто поставити прямо: чому місто латає інфраструктуру, пошкоджену війною, за рахунок позик, а не прямого державного фінансування?
Хто платитиме за ракетні удари по теплоцентралях
Гроші від Ощадбанку підуть на ремонт пошкоджених об'єктів Київтеплоенерго, резервне електроживлення для критичної інфраструктури та фізичний захист уже відновлених мереж. Тобто йдеться не про розвиток, а про латання того, що вибило вогнем.
Ставка за кредитом — плаваюча, до 22% річних, термін дії угоди — до кінця 2028 року. Повертати основну суму і відсотки будуть з бюджету Києва. Простими словами: якщо війна триватиме, а обстріли інфраструктури повторюватимуться, місто накопичуватиме борги за ремонт того, що руйнує ворог, а не якийсь підрядник з форс-мажором.
50/50, яке не спрацювало
Ще минулого тижня мер Віталій Кличко публічно звинуватив уряд у зриві домовленості про фінансування енергостійкості міста в пропорції 50/50 із загальної суми 37 млрд грн. За його словами, через бюрократичне затягування Київ змушений сам будувати системи когенерації та резервного живлення — і, як бачимо тепер, залазити в кредити під ринкову ставку.
"Для нас як для державного банку фінансування проєктів із забезпечення енергетичної стійкості українських міст є важливим не лише як бізнес-партнерство, але й як соціальна відповідальність перед громадами у воєнний час", – сказав заступник голови правління Ощадбанку Сергій Черніков.
Формулювання про "соціальну відповідальність" звучить показово: державний банк по суті компенсує те, що не встигає зробити державний бюджет напряму.
Ощадбанк — не єдиний кредитор
Паралельно Київ веде перемовини про кредит на 50 млн євро від Європейського банку реконструкції та розвитку. Разом із позикою Ощадбанку це формує картину міста, яке фінансує оборону власної теплової інфраструктури переважно позиковими коштами з кількох джерел одночасно — українського державного банку і міжнародної фінансової установи.
Для порівняння: субвенції з держбюджету теоретично не мають відсоткової ставки і не створюють боргового навантаження на місто. Кредит під 22% — це вже про вартість грошей, яку кияни оплачуватимуть роками наперед, незалежно від того, скільки додаткових обстрілів витримає теплоенергетика цієї зими.
Що це означає для мешканців
- Тарифи чи міський бюджет опосередковано нестимуть навантаження обслуговування боргу до 2028 року.
- Швидкість ремонтів залежатиме від того, наскільки оперативно банк вважатиме за потрібне видавати транші за кредитною лінією.
- Якщо держава так і не виконає обіцянку 50/50, подібні кредитні лінії ризикують стати постійною практикою для інших міст, які теж готуються до зими під обстрілами.
Питання на найближчі місяці просте: чи компенсує Кабмін хоча б частину цієї позики до кінця опалювального сезону, чи Київ і надалі фінансуватиме наслідки російських ударів у борг?
