Кабінет міністрів направляє Києву додаткові 2 млрд грн на підготовку до наступного опалювального сезону. Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко. Кошти підуть на захист енергооб'єктів і безперебійне теплопостачання в межах так званого Плану стійкості столиці.
Але за деталями — складніша картина. Наприкінці травня РНБО під головуванням Президента затвердила комплексні плани стійкості для всіх регіонів і обласних центрів. Київ — єдиний, для якого документ так і не затверджений: столиці надали додатковий час на доопрацювання. Гроші, таким чином, виділяються під план, який ще не має фінального статусу.
«Відповідальність за якісну та своєчасну підготовку Києва до опалювального сезону лежить на міській владі. Місто має організувати роботи належним чином»
— Юлія Свириденко, прем'єр-міністерка України
Що вже профінансовано і що планується
З уже виділених коштів 966 млн грн спрямовані Агентству відновлення на закупівлю блочно-модульних котелень для Києва. Загалом же уряд виділив 3 млрд грн із резервного фонду держбюджету на встановлення 216 таких котелень — у столиці та регіонах. Ще понад 2 млрд грн у межах цього ж рішення отримали інші регіони.
Паралельно в рамках планів стійкості запроваджується розподілена генерація: з 1 березня введено 319 МВт, тривають роботи ще на 541 МВт газогенераторних установок. До кінця року заплановано загалом 1,5 ГВт. Резервним живленням наразі покрито майже 70% об'єктів водо- та теплопостачання.
Загальна вартість реалізації планів стійкості по всій країні, за оцінками Кабміну, — 270 млрд грн. Левову частку мають покрити міжнародні партнери.
Чому темп має значення
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко раніше назвав три ключові умови для безпечної зими: фізичний захист об'єктів, введення резервної генерації та платіжна дисципліна на ринку електроенергії. За його словами, якщо ці складові реалізувати максимально ефективно, системи теплопостачання зможуть краще витримувати удари і забезпечити тепло мешканцям Києва та інших міст.
Харченко також попереджав: зупинка скандалу навколо «Укренерго» уповільнила фінансування і будівництво захисних споруд мінімум на пів року — і цей часовий дефіцит безпосередньо впливає на готовність системи до атак.
На тлі цього борги учасників ринку перед НЕК «Укренерго» на початку 2026 року сягнули близько 42 млрд грн — на 21% більше, ніж роком раніше. Голова правління АСЕУ наголошував: без жорсткої платіжної дисципліни жодні кредити не перекриють фінансовий розрив, а енергосистема увійде в зиму з незворотньою деградацією мереж.
Якщо план стійкості Києва буде затверджений РНБО до серпня і всі 216 котелень встановлять за графіком — столиця вперше за три роки увійде в зиму з документально верифікованою системою резервного тепла. Якщо ні — 2 млрд грн підуть у місто, яке будує стійкість без погодженої стратегії.
