Голова Національного банку Андрій Пишний публічно відмежувався від кадрового питання в Сенс Банку — але саме це відмежування загострило дискусію про те, хто насправді несе відповідальність за те, що сталося.
Що сказав Пишний — і що за цим стоїть
В інтерв'ю ZN.UA Пишний чітко окреслив правову позицію: НБУ не має повноважень змінювати ні менеджмент, ні наглядову раду Сенс Банку. Стаття 7 Закону «Про банки і банківську діяльність» розмежовує три рівні: акціонер (Мінфін), наглядова рада, менеджмент. Рішення щодо менеджменту — виключно за наглядовою радою. Рішення щодо самої наглядової ради — за акціонером.
«У Національного банку немає таких повноважень. Менеджмент обирається наглядовою радою».
Андрій Пишний, голова НБУ, інтерв'ю ZN.UA
Паралельно Пишний заявив, що не має інформації про реальний вплив Василя Веселого на банк. Це прозвучало на тлі того, що, за матеріалами «Української правди», саме Веселий у травні 2025 року нібито диктував список кандидатів до наглядової ради — і рівно через 40 днів Кабмін призначив усіх названих ним осіб.
Плівки, наглядова рада і хронологія, яку важко ігнорувати
Скандал розгорівся після того, як НАБУ оприлюднило аудіозаписи у справі «Мідас». На записах — імовірна розмова фігуранта справи Олександра Цукермана з Василем Веселим. За версією «Економічної правди», Веселий озвучив шістьох кандидатів до наглядової ради: Пьотр Новак, Єжи Шугаєв, Єва де Фальк, Олександр Щур, Микола Гладищенко, Олег Містюк. 18 червня 2025 року Кабінет Міністрів затвердив саме цей склад.
Голова тієї самої наглядової ради Микола Гладищенко після свідчень у ТСК Верховної Ради тимчасово відсторонився від виконання повноважень. НБУ ініціював перевірку його відповідності критерію незалежності — те, що регулятор може робити в межах своїх повноважень.
- Що НБУ може: перевіряти відповідність членів наглядової ради критеріям незалежності та погоджувати кандидатури.
- Що НБУ не може: самостійно ініціювати відставку менеджменту або розпускати раду.
- Хто може: акціонер — тобто Мінфін, тобто уряд.
Ціна питання — буквально
Скандал стався в найгірший момент: приватизація Сенс Банку є частиною зобов'язань України перед МВФ щодо зниження частки держави в банківській системі, яка після 2022 року перевищила 60% активів. Банк залишається прибутковим і системно важливим — дев'яте місце в країні за активами. Але, як зазначають експерти, репутаційний скандал і питання про тіньовий вплив на корпоративне управління є саме тим, що змушує потенційних покупців вимагати глибшої перевірки або відкладати рішення.
Сам Пишний на засідання ТСК, яка розслідує справу, не з'явився.
Якщо Мінфін як акціонер не ініціює кадрові зміни до завершення перевірки НБУ — це стане сигналом для потенційних інвесторів про те, наскільки реальним є «чисте» корпоративне управління в банку перед продажем.