Національний банк України готує зміни до правил фінансового моніторингу: банки зобов'яжуть формувати індивідуальні профілі поведінки клієнтів і автоматично фіксувати будь-які відхилення від звичного патерну. Переказ більший за норму, незвична географія платежу, новий контрагент — усе це потраплятиме під посилений контроль.
Логіка регулятора зрозуміла. Україна перебуває під тиском FATF і ЄС щодо стандартів протидії відмиванню коштів. Повномасштабна війна додала окремий вимір: тіньові схеми фінансування, обхід санкцій, виведення активів. Відстеження аномалій — це інструмент, який справді працює в таких умовах.
Але архітектура системи ставить питання, які НБУ поки не озвучив публічно.
По-перше, критерії «нетиповості». Хто визначає, що переказ у 50 тисяч гривень родичу в іншому місті — це аномалія, а не звичайна допомога? Якщо алгоритм навчається на середніх показниках, він за визначенням каратиме тих, чия поведінка відрізняється від більшості — фрилансерів, підприємців, людей із нерегулярними доходами.
По-друге, наслідки спрацювання. Блокування операції, запит документів, затримка — для бізнесу з жорсткими дедлайнами це може означати реальні збитки. Механізм оскарження та терміни розгляду в оприлюднених матеріалах не деталізовані.
По-третє, доступ до профілів. «Звичний профіль активності» — це структурований масив персональних фінансових даних. Порядок їх зберігання, захисту та передачі третім сторонам, зокрема правоохоронним органам, потребує чіткої нормативної рамки, якої наразі немає.
Схожі системи поведінкового аналізу давно працюють у банках ЄС — але там вони існують у середовищі GDPR із чітко прописаними правами суб'єкта даних, незалежним наглядом і судовим контролем. Українська версія поки що є інструментом без публічно визначених обмежень на його використання.
НБУ має право на цей крок. Але чи буде механізм захисту клієнта від помилкових спрацювань такою ж пріоритетною розробкою, як і сам механізм стеження — стане зрозуміло тоді, коли побачимо фінальний текст нормативного акта, а не лише його концепцію.
