Станом на 1 квітня 2026 року частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківській системі України скоротилася до 12,9% — найнижчого рівня з кінця 2009 року. За квартал показник впав на 1 відсотковий пункт, а від піку березня 2022-го — на 13,7 в. п. Нацбанк пояснює це двома факторами: зростанням нового кредитування та врегулюванням старих боргів.
Але в деталях картина складніша.
Одне списання, яке змінило статистику
Ключовий перелом стався не в першому кварталі 2026-го, а ще в грудні 2025 року: держбанки одномоментно списали понад 170 млрд грн старих непрацюючих активів. Саме тоді частка NPL пробила позначку 14%.
Найбільший внесок зробив ПриватБанк. За даними Фінансового клубу, його NPL-портфель скоротився майже в 10 разів — із 170,3 млрд грн на початку 2025 року до 18,8 млрд грн на початок 2026-го. Для порівняння: усі банки іноземних банківських груп разом списали за рік лише 7,26 млрд грн, банки з приватним капіталом — 5,95 млрд грн.
«Нові кредити і надалі зберігають високу якість, рівень дефолтів — на історично низькому рівні»
Національний банк України
Це правда щодо нових позик. Але зниження загального NPL частково є результатом бухгалтерського очищення балансів, а не лише поверненням позичальників до платіжної дисципліни.
Що відбувається з реальним кредитуванням
Є й органічна складова. Валовий обсяг кредитів у банківській системі за перший квартал 2026 року зріс на 75,8 млрд грн (5,6%) — до 1,436 трлн грн. Чисті гривневі кредити бізнесу в березні зросли на 32% рік до року, населенню — на 36%. Обсяг власне непрацюючих кредитів при цьому скоротився на 3,8 млрд грн, до 185,5 млрд грн.
Частка NPL фізичних осіб знизилася до 10,3%, бізнесу — залишається вищою: після скорочення на 1,3 в. п. за квартал вона становить близько 16,6% (за даними НБУ на початок березня). Корпоративний сегмент відновлюється повільніше — і саме він формує більшість залишкового ризику.
Держбанки: чистіші баланси, але та сама частка у системі
Парадокс у тому, що держбанки, які найактивніше списували борги й поліпшили статистику, залишаються домінантою системи. Їхня частка перевищує 60% активів — рівень, який НБУ публічно вважає надмірним і орієнтується на скорочення до 25–30%.
Зеленський вже вимагає терміново продати Сенс Банк та Укргазбанк — це частина зобов'язань перед МВФ. Проте ПриватБанк, чиє разове списання найбільше вплинуло на NPL-статистику, продавати поки не планують: він залишається прибутковим джерелом надходжень до бюджету.
- Списання знімає NPL з балансу, але не повертає кошти — кредитори фактично визнають збиток
- Нові кредити якісні, але видаються в умовах активної держпідтримки та воєнних пільг
- Корпоративний NPL (≈16,6%) залишається вдвічі вищим за роздрібний (10,3%)
- Приватизація двох держбанків конкуруватиме за вузьке коло інвесторів, готових до воєнного ризику
Показник 12,9% — реальне покращення після піку у 39,1% у 2022 році. Але якщо у 2027-му держбанки не здійснять нового масштабного списання, а темпи кредитування сповільняться через бойові дії або підвищення ставок, — чи утримається NPL нижче 13% власним ходом, без разових балансових операцій?
