Ультиматум навиворіт
Ігор Смілянський, який очолює Укрпошту вже дев'ять років, зробив нетиповий хід: публічно запропонував власну відставку як розмінну монету в суперечці з Національним банком. У подкасті «У чому виклик?» він розповів, що особисто поінформував президента Зеленського про готовність піти.
«НБУ формулює це як забаганку Смілянського. Це не забаганка Смілянського. Я президенту сказав, що готовий заяву покласти на стіл у перший же день: НБУ дає Укрпошті банк, а я пишу заяву. Якщо питання у Смілянському — знімаємо питання Смілянського. Хай дають, а я піду».
Ігор Смілянський, гендиректор Укрпошти
Це не просто жест. За словами Смілянського, НБУ досі не розробив процедуру подання документів для отримання обмеженої банківської ліцензії — хоча відповідний закон президент підписав ще наприкінці грудня 2025 року. Без цієї процедури Укрпошта юридично не може навіть почати процес.
Що стоїть за конфліктом
Ідея поштового банку — не нова. Ще до повномасштабного вторгнення Укрпошта намагалась придбати «Альпарі Банк», потім — «Січ Банк». Найближча спроба — PINbank, конфіскований у підсанкційного російського мільярдера Євгена Гінера (88,89% акцій). У січні 2025 року Кабмін передав ці акції не Укрпошті, а Міністерству розвитку громад. Згодом НБУ визнав PINbank неплатоспроможним, і банк придбала польська фінтех-компанія ZEN.com.
Позиція НБУ незмінна: претендент на банківську ліцензію має бути прибутковим. Укрпошта — ні. За 2022–2024 роки збитки компанії сягнули 2,5 млрд грн, капіталізація впала з 2,8 млрд грн до 0,2 млрд грн — майже у 13 разів. Станом на 1 липня 2025 року власний капітал компанії становив мінус 661,5 млн грн. НБУ у листі до прем'єрки Юлії Свириденко назвав потребу в докапіталізації щонайменше 826 млн грн і вніс дефолт Укрпошти до переліку чотирьох ключових ризиків фінансового ринку.
Смілянський відповідає: НБУ сам «опустив» капітал компанії, змінивши у червні 2025 року нормативи розрахунку — і ці зміни торкнулись лише поштового оператора. До цього моменту капітал був позитивним. Після зміни нормативів Укрпошта юридично втратила право навіть подавати документи на придбання банку.
«Після того, як НБУ «опустив» капітал Укрпошти, Укрпошта не мала права подавати документи на придбання банку. Не мала, попри численні спроби знайти рішення за допомогою наших акціонерів, Мінекономіки та інших».
Ігор Смілянський, у Threads
Навіщо це Смілянському — і кому заважає
Аргумент про суспільну користь конкретний: Укрпошта присутня в кожному населеному пункті країни, включно з тими, де жоден приватний банк не працює. Закон про фінансову інклюзію, ухвалений Радою у червні 2025 року і підписаний Зеленським у грудні, передбачає саме такий формат — «банк фінансової інклюзії» з обмеженою ліцензією для обслуговування соціально вразливих категорій, виплати пенсій, відкриття рахунків у віддалених районах.
Конкурентний вимір — теж реальний. За словами Смілянського, поштовий банк справді забере частину клієнтів у державних Ощадбанку та Приватбанку. Саме це, на його думку, і є справжньою причиною опору регулятора — захист позицій двох держбанків, а не турбота про фінансову стабільність.
- НБУ не розробив процедуру ліцензування для банків фінансової інклюзії — через місяць після підписання закону
- У грудні 2025 року НБУ оголосив Укрпошті офіційне письмове застереження за порушення закону про платіжні послуги
- Смілянський публічно заявив, що голова НБУ Андрій Пишний «безпідставно звинуватив його у всіх гріхах» на Раді з фінансової стабільності
- Компанія завершила IV квартал 2024 року з, за словами Смілянського, «рекордним від початку війни прибутком» — але НБУ ці дані заперечує
Претензій до управління за дев'ять років — жодного корупційного скандалу, наголошує Смілянський. Але позов про захист репутації він не подаватиме: НБУ — ключовий посередник у переговорах з міжнародними фінансовими партнерами України, і судитися з ним означає рубати сук, на якому сидиш.
Що далі
Публічний «розмін» — відставка в обмін на ліцензію — це не реальна пропозиція, а демонстрація того, що НБУ блокує не менеджера, а державну політику. Якщо НБУ до кінця першого кварталу 2026 року так і не затвердить процедуру ліцензування, про яку зобов'язує закон, це стане підставою для Кабміну поставити регулятору пряме запитання: чому орган, підзвітний парламенту, ігнорує підписаний президентом закон?
