Коли у 2025 році Верховна Рада підвищувала військовий збір із 1,5% до 5%, депутати запевняли: це тимчасово, закінчиться разом із воєнним станом. 7 квітня 2026 року та ж Рада проголосувала 257 голосами, щоб «тимчасове» тривало ще мінімум три роки після миру.
Що ухвалили
Законопроєкт №15110 фіксує: протягом трьох років після року, в якому скасовано воєнний стан, ставки збору залишаються незмінними. Для найманих працівників — 5%, для ФОП 1-ї, 2-ї та 4-ї груп — 10% від мінімальної зарплати (у 2026 році це близько 850–865 грн на місяць), для «єдинників» третьої групи — 1% доходу. Виняток — військовослужбовці, для них ставка залишається 1,5%.
Одночасно до Бюджетного кодексу вноситься зміна: кошти від збору надходитимуть у окремий спеціальний фонд — офіційно для фінансування оборони та післявоєнного відновлення. Механізму незалежного контролю за витратами цього фонду в ухваленому тексті немає.
Чому саме зараз і чому поспіхом
Законопроєкт прийнятий одразу в двох читаннях — це нетипово навіть для «пакетних» голосувань. Причина — борг перед МВФ. 26 лютого 2026 року Фонд затвердив для України нову чотирирічну програму розширеного фінансування (EFF) на $8,1 млрд, перший безумовний транш $1,5 млрд вже надійшов. Але наступний — $0,69 млрд — прямо залежить від виконання структурних маяків першого кварталу.
«Цей законопроєкт є маяком Міжнародного валютного фонду — його ухвалення є вимогою для отримання Україною фінансування»
— нардеп Ярослав Железняк, фракція «Голос»
Усі три маяки першого кварталу Україна прострочила: термін минув 31 березня. Крім військового збору, парламент мав ухвалити оподаткування цифрових платформ і посилок, а також вирішити питання з призначенням голови Держмитслужби. Президент Зеленський публічно закликав депутатів проголосувати за 10 ключових законопроєктів у квітні, підкресливши: незалежно від особистих уподобань і ставлення до окремих міністрів.
Зламана обіцянка як інструмент фіскальної стабільності
Ключовий підтекст голосування — не сам збір, а прецедент. Видання dtkt.ua зафіксувало прямо: «Уряд вирішив відступити від обіцяного». Це перший випадок, коли податок, введений як воєнний і тимчасовий, законодавчо закріплюється на постконфліктний період ще до завершення конфлікту.
Логіка Мінфіну зрозуміла: МВФ хоче бачити, що Україна здатна самостійно фінансувати частину бюджетного дефіциту після війни, а не розраховувати виключно на зовнішні гранти. Підвищений збір — один із аргументів фіскальної дисципліни для кредиторів. Але платять за цей аргумент конкретні люди з конкретних зарплат.
- Три маяки МВФ першого кварталу — прострочені, виконання відбувається у квітні з запізненням
- Законопроєкт про ПДВ для ФОП до пакету не включили — це окреме і поки відкладене питання
- Програма МВФ розрахована до 2030 року — структурних маяків загалом 12
Якщо наступний транш МВФ ($0,69 млрд) надійде після квітневого пакету голосувань, це підтвердить, що прострочення маяків Фонд трактує як технічну затримку, а не порушення програми. Якщо ні — розмова про «тимчасовість» будь-яких податкових обіцянок стане ще коротшою.
