ОЕСР радить об’єднати біржі: як єдина фондова платформа може прискорити післявоєнну відбудову України

Фрагментований ринок акцій — гальмо для приватних інвестицій, які потрібні для відбудови. ОЕСР пропонує консолідацію, ринок для зростання МСП і перегляд порогів лістингу. Розбираємося, що вже зроблено і що це означає для економіки та інвесторів.

825
Поділиться:
Фото: depositphotos.com

Чому це має значення саме зараз

У звіті ОЕСР, опублікованому в четвер, експерти радять Україні консолідувати фрагментований внутрішній ринок акцій в одну централізовану структуру. Це не технічна рекомендація — це відповідь на ключову практичну проблему: післявоєнна відбудова потребуватиме приватного капіталу, який держава сама не зможе забезпечити.

Поточний стан ринку

Нині в Україні офіційно діють дві фондові біржі — ПФТС та «Перспектива», але торги на них майже відсутні. За оцінкою парламентського фінансового комітету, ринок фактично деградував: в країні залишилося близько 1 600 публічних компаній, але лише небагато присутні на торгах.

"Фондовий ринок в Україні деградував до такого рівня, що в країні залишилося тільки 1600 публічних компаній. Тільки шість із них присутні на фондовому ринку."

— Данило Гетманцев, голова фінансового комітету Верховної Ради (грудень 2024)

Що саме радить ОЕСР

Ключові рекомендації прості за формою, але складні за реалізацією: єдина біржа для підвищення ліквідності, створення окремого ринку зростання для МСП за зразком польського NewConnect чи румунського AeRO, та перегляд вимог до лістингу, які сьогодні відсякають середній бізнес від публічних джерел капіталу.

У звіті наголошується, що реформа — пріоритетна, але довгострокова: вона вимагатиме стабілізації економіки та ширших структурних змін. Частково кроки вже зроблено — у липні 2025 року Україна та ЄБРР підписали меморандум про створення інтегрованої біржової структури.

Конкретні цифри, які варто знати

У 2025 році в Україні запровадили нові правила, які встановили поріг капіталізації для основного ринку на рівні 6 млрд грн (~125 млн євро) — це у 20 разів вище за попередній поріг. Для порівняння: у Болгарії, Чехії та Румунії поріг становить близько 1 млн євро, у Польщі — 15 млн євро. Нинішні українські вимоги ризикують позбавити доступу до публічного капіталу значну частину середнього бізнесу.

Що це дасть Україні

Єдина, ліквідна біржа і ринок для зростання можуть забезпечити три важливі результати: 1) притік приватних інвестицій у відновлення інфраструктури та промисловості; 2) альтернативне джерело фінансування для МСП, що стимулює створення робочих місць; 3) більшу економічну незалежність держави, бо меншою стане потреба у виключно публічному фінансуванні.

Аналітики звертають увагу: країни-сусіди, які пройшли подібну трасформацію ринків капіталу, отримали помітний ефект у вигляді зростання числа публічних компаній та активізації внутрішніх інвесторів.

Які кроки потрібні для реалізації

Реалізація потребує практичних дій: законодавчого унормування процедури консолідації, технічної інтеграції торговельних та кліринг-систем, адаптації лістингових вимог під реалії місцевого бізнесу та запуску окремого майданчика для зростання компаній. Підтримка міжнародних фінансових інституцій, зокрема ЄБРР, може пришвидшити процес.

Висновок

ОЕСР дає чіткий сигнал: ринок капіталу має стати інструментом відбудови. Це не швидка перемога — але послідовні реформи та партнерство з міжнародними інвесторами можуть перетворити декларації на реальні інвестиції. Тепер хід за законодавцями, регуляторами та ринковими учасниками: чи зможуть вони перетворити рекомендацію в дію, що прискорить відбудову країни?

Новини світу

Політика

Французька дипломатія в кращих традиціях короля-Сонце: під час саміту G7 Макрон нагадав Трампу, що незалежність США 250 років тому врятувала саме Франція — і зробив це велично, у золоті Версаля.

2 дні тому
Культура

Пошкоджено майже 4500 об'єктів — від сільських клубів до пам'яток ЮНЕСКО. Міністерка культури Бережна вперше публічно назвала непрямі збитки: вони у шість разів перевищують прямі.

4 дні тому
Війна

Організація верифікувала понад 340 пошкоджених об'єктів культурної спадщини України, але в офіційних формулюваннях не називає виконавця атак. Міністерка культури Бережна вимагає змінити цю практику — і за нею стоїть ціла дипломатична логіка.

4 дні тому