За кожною гривнею з 78,3 млрд, які Держмитслужба у липні перерахувала до бюджету, стоїть конкретна людина: підприємець, який довантажив фуру попри обстріляну трасу, аграрій, що шукає альтернативний шлях для зерна, імпортер, який заплатив мито за товар, привезений в обхід заблокованого порту. Разом ці рішення дали найвищий місячний показник за весь час воєнного стану.
Порівняно з липнем 2025 року надходження зросли на понад 13,1 млрд грн, або на 20,2%. Загалом з початку року до бюджету спрямовано понад 498,4 млрд грн митних платежів — гроші, які напряму йдуть на зброю, пенсії й соціальні виплати, поки решта економіки намагається встояти під обстрілами інфраструктури.
Рекорд, який перестає бути таким переконливим
Це вже другий поспіль "найвищий показник за час війни" — місяцем раніше, у червні, за результатами роботи у червні 2026 року Державна митна служба України перерахувала до бюджету 78,1 млрд грн митних платежів, що є найвищим місячним показником за весь час дії в Україні воєнного стану. Липень додав до цього лише 200 млн грн — символічний приріст, який більше нагадує паузу перед падінням, ніж впевнене зростання.
Це підтверджує і перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк: "Непоганий результат, але я переконаний, що скоро ми вже у статистиці побачимо негативний ефект перебитої логістики портів та залізниці".
Сама митниця вже визнає проблему. За її словами, суттєвий вплив на економічну активність в Україні у липні мало знищення потужностей підприємств-платників податків та імпортованих товарів, а також призупинення морських перевезень через українські порти. Іншими словами: рекорд стався не завдяки сприятливим умовам, а попри те, що частина потужностей, які мали б платити податки, вже не працює.
Хто саме відчує наслідки
За сухими цифрами стоять конкретні галузі, які вже готуються до втрат:
- Аграрії та зернотрейдери — Українська зернова асоціація попередила про можливі проблеми з експортом зерна через перекриті порти, а це означає довші й дорожчі маршрути, нижчу закупівельну ціну для фермера та затримки з оплатою за врожай.
- Імпортери та роздрібна торгівля — простій морських перевезень підвищує вартість логістики, яку зрештою перекладають на ціну товару на полиці.
- Мінрозвитку вже шукає запасний варіант: минулого тижня відомство повідомило, що Україна знову звернеться до "шляхів солідарності" — сухопутних та річкових коридорів через Європу, які завжди були повільнішими й дорожчими за морський транспорт.
Показово, що навіть у цих умовах бізнес не зупиняється: "Попри ці виклики, суб'єкти господарювання продовжують працювати й наповнювати бюджет", – констатувала митниця. Це не привід для заспокоєння, а радше ознака того, наскільки глибокий запас міцності вичерпує зараз український експортно-імпортний сектор.
Що буде далі
Липень зафіксував пік, побудований на роботі підприємств, які атаки ще не встигли зупинити повністю. Якщо обстріли портової та залізничної інфраструктури триватимуть з тією ж інтенсивністю, серпнева чи вереснева статистика митниці вперше за багато місяців може показати не черговий рекорд, а падіння надходжень — і це буде перший прямий сигнал того, що логістична війна проти експорту почала вигравати в економіки.
