Для мільйонів росіян, які тримають заощадження в акціях чи пайових фондах, п'ятниця, 14 серпня, обернулася конкретними втратами: індекс Московської біржі впав на 4,29%, до 2136,35 пункту. Це найбільше одноденне падіння з 26 вересня 2022 року — дня, коли підірвали три з чотирьох ниток "Північного потоку" і через кілька днів після оголошення "часткової" мобілізації.
Причина не в макроекономіці, а в геополітиці, і сталася вона напередодні зустрічі Путіна з Трампом на Алясці. Міністерство оборони Росії дало зрозуміти, що держава-агресор відхилила пропозиції щодо перемир'я, а міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що негайна зупинка бойових дій на поточній лінії зіткнення неприпустима, бо означала б "зраду пам'яті предків".
Ринок, який живе надією на мир
Аналітикиня Freedom Global Наталія Мільчакова коротко пояснила обвал: причиною стала "геополітика". Логіка проста — коли з'являються сигнали про можливе перемир'я, акції ростуть; коли Кремль публічно відкидає такий сценарій, гроші тікають.
Це вже другий подібний цикл за рік. Наприкінці весни та в першій половині літа індекс Мосбіржі пережив найтриваліше падіння з 1997 року — 17 тижнів поспіль. Наприкінці червня ринок відновив зростання, але тепер інвестори знову згортають позиції, які були відкриті в очікуванні покращення відносин Росії та США, зазначив стратег компанії "Фінам" Ярослав Кабаков.
Іншими словами, приватні інвестори в Росії роками торгують не фінансовими показниками компаній, а ймовірністю миру — і щоразу програють, коли Кремль підтверджує намір воювати далі.
За фасадом біржі — дірка в бюджеті
Падіння акцій — лише видима частина проблеми. На початку літа Міністерство фінансів і Центральний банк Росії, за даними Bloomberg, попередили Володимира Путіна, що витрати на війну проти України загрожують небезпечним розширенням бюджетного дефіциту. Це означає майбутні податки, інфляцію та скорочення соціальних програм — рахунок, який зрештою сплачують не олігархи, а звичайні громадяни через зростання цін і скорочення реальних доходів.
Reuters із посиланням на джерела в ділових колах Росії писало, що вихід зі стагнації, в якій опинилася економіка держави-агресора, бізнес бачить лише через закінчення війни.
"Ралі й ентузіазм на російському фондовому ринку після кожної позитивної новини про мирні переговори щодо України за посередництва США показують, якою насправді має бути відповідь", — сказав агентству один з керівників великої російської компанії, який побажав залишитися анонімним.
Мобілізація замість миру
Ринкова паніка контрастує з планами військово-політичного керівництва Росії. За даними української розвідки, Кремль не бажає зупиняти війну й готує на осінь нову хвилю мобілізації — після так званих виборів до Державної думи.
- Глава Офісу президента Кирило Буданов вважає, що партнери України мають закладати у бюджет витрати на війну принаймні до 2027 року.
- Для росіян це означає: черговий призов, а не "перемогу" чи "мир", про який щоразу натякає біржа.
Зустріч Путіна з Трампом на Алясці могла стати для російського ринку черговим приводом для ралі. Натомість передумова до неї — публічна відмова від перемир'я — коштувала інвесторам мільярдів рублів за один торговий день. Питання, яке залишається відкритим: чи здатна економічна ціна війни — виражена вже не в санкціях, а в поведінці власного ринку — змусити Кремль переглянути розрахунки, чи Путін і далі готовий жертвувати добробутом росіян заради лінії фронту, яку сам називає "пам'яттю предків"?
