9 квітня Вищий антикорупційний суд заочно засудив Дмитра Єгоренка до десяти років позбавлення волі з конфіскацією майна — і тієї ж ухвалою звільнив його від відбування покарання через закінчення строків давності. Формально — вирок. Фактично — констатація того, що система не встигла.
Що він зробив — і чому це не просто банківська справа
Єгоренко очолював Родовід Банк лише пів року у 2009-му — у розпал кризи, коли держава вже вливала в банк мільярди. За версією обвинувачення, саме тоді він допоміг екснардепу Олександру Шепелєву заволодіти 18,45 млн гривень через фіктивну оренду: банк нібито орендував офіс у будівлі в провулку Рильського, 4 — що належала дружині Шепелєва — і профінансував там «ремонт». Насправді банкіри туди так і не в'їхали.
Натомість у фіктивно відремонтованому приміщенні, як повідомляли тогочасні ЗМІ, облаштував собі офіс народний депутат Юрій Іванющенко — відомий як «Юра Єнакієвський», людина з оточення Януковича. Схема читалася чітко: гроші державного банку — в кишеню через підставну оренду, а офіс — регіоналу як бонус за покровительство.
«Вказану особу звільнено від покарання у зв'язку із закінченням строків давності»
— ухвала ВАКС від 9 квітня 2025 року
Шепелєв, якого слідство називало організатором схеми, давно має окремі вироки — зокрема за замовне вбивство конкурента. Єгоренко весь цей час перебував за кордоном: ще у 2019 році його оголосили в розшук через Інтерпол, майно арештували, але сам він на суд не з'явився.
Десять років слідства — і нуль ув'язнення
Злочин стався 2009-го. Арешт майна — 2018-го. Вирок — 2025-го. За цей час закінчилися строки давності за тяжким злочином. ВАКС діяв за нормами КК: частина 2 статті 49 і частина 5 статті 74 прямо передбачають звільнення від покарання, якщо давність спливла до набрання вироком чинності. Суд не має тут дискреції — він зобов'язаний застосувати норму.
Але проблема не в суді. За даними Transparency International Ukraine, у 2023 році 21% обвинувачених у справах НАБУ та САП були звільнені від відповідальності саме через строки давності. Справа Єгоренка — не виняток, а ілюстрація системного збою: слідство затягується настільки, що час стає найефективнішим адвокатом.
- Держава витратила на порятунок Родовід Банку 12,35 млрд гривень
- Банк так і не відновив повноцінну роботу і врешті був ліквідований
- Жоден із ключових фігурантів справи про махінації 2009 року не відбув реального покарання
Окремо варто згадати паралельну схему: Єгоренко також підписав депозитний договір із структурою Дмитра Фірташа «УкрГазЕнерго» під 48% річних — майже втричі вище за ринок того часу. Господарські суди визнали договір незаконним, але кримінальних наслідків для підписантів це так і не мало.
Вирок є. Покарання немає. Що далі?
Юридично справу закрито. Єгоренко — засуджений, але вільний. Конфіскувати майно людини, яка роками перебуває за кордоном і ігнорує Інтерпол, на практиці майже неможливо.
Питання, яке залишає ця справа: якщо Україна не зможе законодавчо зупиняти перебіг строків давності на час розшуку обвинуваченого — чи не стане втеча за кордон найнадійнішою стратегією захисту для корупціонерів наступного покоління?
