Президент Володимир Зеленський підписав два санкційні укази на виконання рішень РНБО. Перший стосується 127 російських військових — командирів підрозділів дальньої авіації ВКС Росії. Другий — 29 цивільних торгових суден, задіяних у перевезенні вантажів для воєнних потреб РФ.
Хто в списку і за що саме
Санкції накладено на офіцерів, які застосували понад 4100 крилатих ракет повітряного базування — X-101, X-55, X-555, X-22, X-32 — та аеробалістичних «Кинджалів». В Офісі президента конкретизували цільові удари: атака на дитячу лікарню «Охматдит» у Києві 8 липня 2024 року; удар по багатоповерхівці в Тернополі 19 листопада 2025 року, що забрав 38 життів, зокрема восьмеро дітей; бомбардування Маріуполя з використанням ФАБ-1500 і ФАБ-3000; удар по селу Гроза на Харківщині у жовтні 2023 року.
Ці судна залучають до регулярного перевезення великих обсягів озброєнь, боєприпасів і військової техніки в обхід міжнародних обмежень.
Офіс Президента України
29 суден «тіньового» флоту — цивільні торгові кораблі, формально не пов'язані з російськими збройними силами, але фактично вбудовані в логістичний ланцюг постачання озброєнь. Саме такі схеми ЄС почав системно переслідувати окремо: у жовтні 2025 року Рада ЄС санкціонувала 41 судно тіньового флоту, у грудні — ще дев'ять структур, причетних до його обслуговування.
Логіка кроку: документування, а не заморожування
Українські санкції самі по собі не блокують активи за кордоном — їхня пряма дія обмежена юрисдикцією України. Реальна вага таких списків в іншому: вони формують іменний доказовий реєстр, який може використовуватись у координації з МКС та партнерськими юрисдикціями. МКС вже видав ордери на арешт Шойгу та Герасимова саме за удари по цивільній інфраструктурі — прокурорська стратегія суду рухається в напрямку конкретних виконавців, а не лише командування.
Для тіньового флоту механізм дещо інший: внесення судна до українського санкційного переліку ускладнює його захід у порти держав, що визнають ці обмеження, і створює додатковий тиск на страхові компанії та портові адміністрації.
Контекст: персоналізація як стратегія
Ця хвиля санкцій — частина ширшої тенденції: Україна послідовно переходить від загальних обмежень проти «Росії як держави» до поіменної відповідальності конкретних виконавців. Той самий підхід застосовується в реєстрі збитків Ради Європи та в матеріалах, що передаються до міжнародних трибуналів.
Питання, яке визначить реальну вагу цих санкцій: чи приєднаються до українського переліку хоча б кілька держав ЄС або G7 — і чи з'являться імена з цього списку в майбутніх запитах МКС на арешт.
