Головне управління розвідки Міноборони України оприлюднило інтерактивну 3D-модель крилатої ракети С-71К «Ковер» разом із переліком компонентів та схемою електронної бази. За даними ГУР, ракету розробила Об'єднана авіабудівна корпорація (ОАК) — структура, що традиційно спеціалізується на виробництві літаків, а не ракет. У розвідці підкреслюють: це, ймовірно, одна з перших спроб ОАК у ракетобудуванні.
Що всередині
Бойова частина — осколково-фугасна авіабомба ОФАБ-250-270 вагою 250 кг, інтегрована в силову раму носової частини. Корпус ракети виконаний із багатошарового склотекстоліту з алюмінієвим підсиленням. Рухає «Ковер» турбореактивний двигун R500 виробництва ТОВ «Рейнольдс» (входить до ОАК). Три паливні баки — основний і два бокових — забезпечують ймовірну дальність до 300 км.
Бортова система включає польотний контролер, інерціальну навігаційну систему на базі простих сенсорів і систему живлення. Але показовою є не архітектура, а походження компонентів.
«Збереження доступу до іноземних технологій та компонентів дозволяє державі-агресору розробляти нові засоби ураження та масштабувати їх застосування у війні проти України».
— ГУР Міноборони України
Сім країн у одній ракеті
Переважна більшість електроніки С-71К — іноземного виробництва. ГУР ідентифікувало компоненти зі США, Китаю, Швейцарії, Японії, Німеччини, Тайваню та Ірландії. Факт сам по собі не новий — подібна картина характерна для Х-101 та «Калібра», — але для дебютної ракети авіабудівника це свідчить про системну залежність від паралельного імпорту, який санкції досі не перекрили повністю.
Від Су-57 до «Охотника»
Наразі С-71К призначена для запуску з винищувача Су-57 — єдиного російського літака п'ятого покоління, якого РФ досі не наважується масово вводити в зону ураження українських засобів ППО. Вперше ракету застосували наприкінці 2024 року. У перспективі, за даними ГУР, Росія розглядає можливість її запуску з важкого ударного безпілотника С-70 «Охотник» — малопомітного БПЛА з розмахом крил 19 м і злітною масою 25 т. Такий носій міг би діяти без ризику для пілота і потенційно ускладнити перехоплення.
- Дальність: до 300 км
- Бойова частина: ОФАБ-250-270, 250 кг
- Двигун: турбореактивний R500
- Носії: Су-57 (зараз), С-70 «Охотник» (у перспективі)
- Електроніка: компоненти з 7 країн, включно із США та Китаєм
Поки С-70 залишається на стадії обмеженої експлуатації — відомий випадок, коли росіяни втратили керування власним «Охотником» і він впав. Але якщо інтеграція ракети з безпілотником відбудеться, постане конкретне питання: чи зможе українська ППО перехоплювати «Ковер», запущений носієм із меншим радарним відбиттям, ніж пілотований Су-57, — і чи є зараз відповідь на цей сценарій у партнерів?
