Перед відльотом на саміт ЄС та країн Західних Балкан у Чорногорії прем'єр-міністр Чехії Андрій Бабіш публічно назвав ім'я людини, яка, на його думку, має говорити з Путіним від імені Євросоюзу. Це — канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
«Як на мене, це однозначно німецький канцлер Мерц, який мав би якимось чином на основі мандату ради та комісії очолити певну дипломатичну місію».
Андрій Бабіш, прем'єр-міністр Чехії, 4 червня 2026
Логіка Бабіша зрозуміла: Трамп зосереджений на Близькому Сході, американські посередницькі зусилля загальмували, а Путін продовжує атаки — отже, Європа мусить діяти сама. Питання в тому, чи є за цією логікою реальний механізм.
Де дискусія — і де вона застрягла
Суперечка про переговорника ЄС з Росією ведеться вже кілька місяців. У середині травня Politico повідомляв, що в Брюсселі обговорювали три кандидатури — Ангела Меркель, президент Фінляндії Александер Стубб і колишній голова ЄЦБ Маріо Драґі. Жодна з них формально не розглядалась як консенсусна.
Путін своєю чергою публічно запропонував екс-канцлера Герхарда Шредера — давнього особистого друга і відомого лобіста «Газпрому». Голова євродипломатії Кая Каллас відповіла лаконічно: Шредер є «відомим лобістом російських компаній». Берлін назвав ініціативу Кремля «непереконливою».
Мерц свою позицію сформулював ще 14 травня в Ахені: «Ми самі вирішуємо, хто говорить від нашого імені» — і не більше. Ні підтвердження готовності стати переговорником, ні відмови від цієї ролі він не давав.
Що є, а чого немає
Фактична картина виглядає так:
- Є — публічна пропозиція одного прем'єра з 27 країн-членів.
- Немає — рішення Євроради чи Єврокомісії про створення такої місії.
- Немає — узгодженого мандату: що саме обговорювати, в яких межах, з якими червоними лініями.
- Немає — публічної реакції самого Мерца на пропозицію Бабіша.
Голова Євроради Антоніу Кошта раніше заявив, що ЄС говоритиме з Росією лише у «правильний момент» — формулювання, яке залишає все відкритим і нічого не зобов'язує. За даними Радіо Свобода, ключове питання серед євродипломатів — не хто поїде, а чи здатні 27 членів взагалі домовитись про спільний мандат.
Паралельно Мерц у листі до керівництва ЄС запропонував надати Україні статус «асоційованого члена» на час переговорів про повноцінне вступлення — крок, який Зеленський відкинув, наполягаючи на повноправному членстві.
Чому це важливо поза заголовком
Бабіш — не випадковий голос. Він керує країною — членом ЄС і НАТО, що межує з Україною, і відображає реальний запит частини європейських столиць: дати кризовій дипломатії обличчя і структуру. Але публічне називання кандидата до того, як існує посада — це тиск на процес, а не його запуск.
Якщо саміт у Чорногорії не дасть навіть рамкового рішення про механізм переговорів, пропозиція Бабіша залишиться особистою думкою одного прем'єра — не більше, ніж думкою Путіна про Шредера.
Реальний тест настане тоді, коли Євроразом спробує погодити не ім'я, а мандат: якщо 27 країн не зможуть домовитись про червоні лінії для переговорів з Москвою — питання про особу переговорника стає риторичним.
