«Ніщо не вічне — ні влада в Угорщині, ні ця ситуація, яка склалася зараз», — сказав керівник Офісу президента Кирило Буданов на зустрічі в CEO Club Ukraine. Це звучить як дипломатичний евфемізм, але за ним — цілком конкретна електоральна арифметика.
Що відбувається в Угорщині
Парламентські вибори заплановані на 12 квітня 2026 року. Опозиційна партія «Тиса» Петера Мадяра, за даними дослідницького центру Median для видання HVG, випереджає правлячий «Фідес» на 20 відсоткових пунктів серед тих, хто визначився з вибором. Такий відрив потенційно дає «Тисі» конституційну більшість — тобто можливість переписати правила гри без коаліційних торгів.
«Ставки цих виборів виходять далеко за межі самої Угорщини».
Bloomberg
За 16 років при владі Орбан заблокував кредит ЄС для України на €90 млрд, разом зі Словаччиною зупинив постачання електроенергії та підтримку 20-го пакету санкцій проти Росії. Проте антиукраїнська риторика не зупинила падіння його рейтингів — вона прискорила його.
Мадяр — не автоматична перезагрузка
Тут є важливий нюанс, який Буданов у своєму оптимізмі міг не промовити вголос. Мадяр не є проукраїнським кандидатом у класичному розумінні: він виступав проти прискореного вступу України до ЄС, відкидав постачання зброї Києву і заявляв про можливий референдум щодо євроінтеграції — що могло б остаточно заблокувати цей процес. Його партія «Тиса» проголосувала проти кредиту ЄС Україні на €90 млрд у Європейському парламенті.
Водночас половина угорців вважає Україну небезпечною для Угорщини, 64% виступають проти вступу України до ЄС, а 74% — проти фінансової допомоги Києву. Мадяр — продукт цього суспільства, а не його виняток.
Словаччина: інша логіка, схожий результат
Буданов окремо зупинився на Словаччині: реактивна, але не безнадійна. На початку повномасштабного вторгнення саме Словаччина прийняла найбільшу частку українських біженців відносно власного населення і залишається партнером у низці двосторонніх проєктів. Фіцо відтворює орбанівську модель — загрози, шантаж транзитом, блокування санкцій — але з меншою системністю й більшою залежністю від кон'юнктури.
Принципова різниця між двома країнами: Орбан будував свою антиукраїнську позицію роками й інституційно, Фіцо — ситуативно реагує на внутрішній популізм. Це означає, що Словаччина теоретично «м'якша» для розвороту — але й менш передбачувана.
Якщо «Тиса» отримає конституційну більшість і Мадяр таки почне ревізію угорської зовнішньої політики, ключове питання не в тому, чи зніме він блокування України в ЄС — а в тому, чи зміниться угорське суспільство достатньо швидко, щоб дозволити йому це зробити без електоральної розплати.
