20 травня Україна та Угорщина провели перший раунд консультацій на рівні експертів — онлайн, але з відкриттям від обох міністрів закордонних справ. Для тих, хто стежив за двосторонніми відносинами останніх років, сам факт розмови вже є новиною.
Що змінилося в Будапешті
Ключова зміна — не в Києві. Аніта Орбан (жодних родинних зв'язків із колишнім прем'єром) очолила угорське МЗС після поразки Віктора Орбана на виборах. За даними РБК-Україна з посиланням на Bloomberg, новий уряд Петера Мадяра пообіцяв припинити блокування рішень ЄС заради політичного тиску — і повернути доступ Угорщини до десятків мільярдів євро замороженого фінансування ЄС.
Саме це блокування і коштувало Україні місяців у черзі до євроінтеграції. Як пояснює «Європейська правда», шлях до ЄС зупинився через відмову Угорщини затверджувати спільну переговорну позицію — документ, що вимагає одноголосної підтримки всіх 27 членів. Україна завершила скринінги ще до кінця 2025-го, але жодного кластера відкрито не було.
Три питання Сибіги — і одне приховане
За словами Андрія Сибіги, у своїх вступних зауваженнях він зосередився на трьох темах: двосторонні відносини, права національних меншин і вступ України до ЄС. Поруч із ним на консультаціях — віцепрем'єр з євроінтеграції Тарас Качка, що підкреслює: для Києва ця розмова насамперед про членство, а не лише про Закарпаття.
«Ми об'єднані нашою волею розв'язувати проблеми та долати виклики»
Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України, 20 травня
Права угорської меншини — не просто гуманітарне питання. Новий прем'єр Мадяр фактично підтримав перелік із 11 вимог, який уряд Орбана передав Києву ще у 2024 році: значна частина стосується мовних прав і навчання угорською. Без прогресу за цим треком новий Будапешт навряд чи зніме блок на переговорній позиції ЄС.
Наступний крок — вже 21 травня
Сибіга анонсував особисту зустріч з Анітою Орбан на міністерському рівні НАТО у Швеції. Формат показовий: перша двостороння зустріч відбудеться не в Києві чи Будапешті, а на нейтральному майданчику Альянсу — сигнал обережного, але реального потепління.
- Блок на переговорній позиції ЄС — досі не знятий формально
- 11 вимог Будапешта щодо меншин — нова влада їх не відкликала
- Заморожені кошти ЄС для Угорщини — головний стимул Мадяра до порозуміння з Брюсселем і Києвом
Якщо Будапешт справді зніме вето на переговорну позицію до кінця польського головування в ЄС (червень 2025), Україна зможе офіційно відкрити перші кластери вступних переговорів. Якщо ні — стане зрозуміло, що нова угорська влада торгується не менш жорстко, ніж стара, просто з іншою ціною питання.
