Коротко
Колишній очільник Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко звільнений з військової служби наказом від 2 лютого, — повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко в коментарі LIGA.net. Водночас ДПСУ спростовує інформацію про його виїзд за кордон. Ця історія поєднує медичні підстави, питання незалежності медкомісій та кримінальні підозри — і саме тому вона важлива для репутації прикордонної служби під час воєнного часу.
Підтвердження й хроніка
Ключові дати та факти, підтверджені відкритими джерелами: 4 січня 2026 року президент звільнив Дейнека з посади глави ДПСУ; того ж дня він був призначений радником міністра внутрішніх справ. 22 січня НАБУ оголосило про підозри Дейнеку та іншим у справі щодо хабарів, пов’язаних зі сприянням контрабанді сигарет до ЄС. 30 січня ВАКС визначив для ексглави прикордонної служби заставу в 10 млн грн.
Медична процедура і питання незалежності
Демченко пояснює, що порядок звільнення регулюється законом «Про військовий обов’язок і військову службу» та положенням про проходження служби в ДПСУ, а рішення ухвалюються відповідними комісіями. Речник також нагадує про поранення Дейнека під час служби, зокрема тяжке мінно-вибухове, яке вимагало операцій і лишило віддалені наслідки.
«Розголошувати медичну інформацію забороняє законодавство.»
— Андрій Демченко, речник ДПСУ
Паралельно з’явилася заява журналіста Віталія Глаголи про те, що первинний висновок нібито робив медзаклад, який донедавна був у підпорядкуванні Дейнека. Це піднімає питання про перцепцію незалежності комісій, навіть якщо формально остаточний підпис ставлять у ЦВЛК.
«Формально фінальний підпис – за ЦВЛК, тож документально все коректно. Але по суті – первинний висновок робив підпорядкований йому медзаклад.»
— Віталій Глагола, журналіст
Правова ситуація і наслідки
Юридично звільнення з військової служби за станом здоров’я не означає притягнення до відповідальності чи винності. Водночас наявність кримінальних підозр від НАБУ і рішення ВАКС про заставу роблять справу суспільно важливою: це питання і довіри до інституцій, і ефективності внутрішніх процедур у воєнний час.
Аналітики з правової та кадрової сфер зауважують: навіть коректні за формою процедури потребують прозорого пояснення, аби уникнути підозр у конфлікті інтересів та не підривати довіру до прикордонників, які стоять на першій лінії оборони країни.
Висновок
Справа Дейнека поєднує медичні підстави звільнення, питання незалежності внутрішніх процедур та кримінальне розслідування. Тепер увага — до судових процедур, пояснень від керівництва МВС і ДПСУ та можливих перевірок медичної практики в службі. Чи вистачить цього, щоб відновити довіру до прикордонної інституції під час війни — питання, на яке відповідь залежатиме від прозорості подальших кроків.
