Генерал-майор Вадим Ченчик, який із 2019 року обіймав посаду заступника голови Державної прикордонної служби, тепер виконує обов'язки її керівника. Указ про це підписав президент Володимир Зеленський. Формулювання короткі й сухі — "тимчасово виконувати обов'язки" — але за ними ховається вже третя зміна на цій посаді за останній місяць.
Хроніка одного крісла
Щоб зрозуміти масштаб кадрової турбулентності, варто відновити послідовність подій.
- 4 січня 2026 року Зеленський звільнив із посади голови ДПСУ Сергія Дейнека.
- Обов'язки керівника прикордонної служби доручили генерал-майору Валерію Вавринюку.
- 22 січня НАБУ повідомило про підозру Дейнеку в отриманні хабарів за сприяння контрабанді цигарок до ЄС.
- 30 січня ВАКС призначив йому 10 мільйонів гривень застави.
- Тепер, менш ніж за місяць після призначення, Вавринюка на посаді т.в.о. змінює Ченчик.
Відомство, яке одночасно охороняє державний кордон і бере участь у бойових діях на окремих ділянках фронту, залишається без постійного керівника вже понад місяць — і причина цього публічно не пояснена.
Чому саме зараз
Формально указ — рутинне кадрове рішення в системі, де голова ДПСУ призначається президентом. Але швидкість, з якою один тимчасовий керівник змінює іншого, говорить про те, що процес пошуку постійного очільника або гальмується, або свідомо відкладається. Корупційна справа проти Дейнека залишається невирішеною: застава внесена, розслідування триває, і будь-яке остаточне кадрове рішення по ДПСУ неминуче розглядатиметься через призму цієї справи.
У такому контексті призначення саме кар'єрного заступника, а не нового зовнішнього менеджера, виглядає як спроба уникнути додаткових ризиків і питань — Ченчик відомий у структурі понад п'ять років, відповідав за міжнародне співробітництво, і його біографія не містить публічних скандалів.
Кому це вигідно
Президентській команді така конфігурація дає контроль над ключовим силовим органом без потреби публічно захищати нового призначенця під час активної фази корупційного розслідування щодо його попередника. Тимчасовий статус керівника — це також спосіб відкласти складне політичне рішення: постійне призначення означало б необхідність пояснювати критерії відбору та витримувати порівняння з обставинами звільнення Дейнека.
Для самого Ченчика тимчасовий мандат — це водночас іспит і ризик: керувати відомством у стані очікування, не маючи повноважень постійного голови, ухвалювати стратегічні рішення про кадри та бойові ділянки фронту, залишаючись при цьому змінним елементом системи.
Що це означає для контролю над ДПСУ
Головне питання, яке лишається відкритим, — чи стане ця чергова заміна кроком до прозорого призначення постійного керівника, чи черговою паузою в невизначено довгій серії "виконувачів обов'язків". Для органу, який відповідає за охорону кордону в умовах війни та вже пережив корупційний скандал на найвищому рівні, відсутність стабільного керівництва — це не технічна деталь, а питання дієздатності всієї системи.
Чи буде оголошено конкурс на постійного голову Держприкордонслужби найближчим часом, чи Ченчик продовжить керувати відомством у статусі "тимчасового" ще на невизначений термін?
