В одній крилатій ракеті Х-101 — до 250 іноземних деталей. В одному дроні — до 400. І серед них, за словами уповноваженого президента з питань санкційної політики Владислава Власюка, переважають компоненти американського, японського, німецького та швейцарського виробництва. Цифра, яку він назвав агентству Kyodo News, виглядає майже неправдоподібно: близько 90% крилатих і балістичних ракет та безпілотників, що застосовує Росія, містять японські компоненти.
Цивільні мікросхеми у військових ракетах
Йдеться не про спеціалізовану військову електроніку — Росія давно відрізана від неї. Мова про цивільні компоненти подвійного використання: мікроконтролери, навігаційні чіпи, модулі зв'язку. Вони виготовляються для побутової та промислової техніки, не підпадають під жорсткі експортні обмеження — і саме тому ефективно обходять санкційні бар'єри.
За словами Власюка, маршрут простий: японський виробник → офіційний дистриб'ютор у третій країні (Туреччина, ОАЕ, країни Центральної Азії) → Росія. Логістика налагоджена настільки, що доставка з Європи до Росії займає лічені дні, як зафіксували слідчі в ході кількох окремих розслідувань.
13 компаній — і жодного визнання провини
Україна передала Токіо список із 13 японських компаній, чиї компоненти ідентифіковані в уламках російської зброї. Реакція виявилася показовою: п'ять із них повідомили журналістам, що не можуть підтвердити факт використання саме їхньої продукції — через брак інформації. Ще одна припустила, що йдеться про деталі дочірнього підприємства. Інша заявила, що це продукція іншого виробника взагалі.
«Росія намагається замінити західні компоненти китайськими — але поки що не може. Японські деталі залишаються критичними для точності ракет».
Владислав Власюк, уповноважений президента з питань санкційної політики, — агентству Kyodo News
Що вже зробила Японія — і чого бракує
Формально Японія діє: у січні 2025 року уряд заморозив активи 11 фізичних осіб і 29 структур із Росії, а також запровадив заборону на експорт товарів, здатних посилити російський промисловий потенціал, для 22 російських компаній. Відповідне Міністерство економіки, торгівлі та промисловості (METI) публікує детальні переліки «пріоритетних заборонених товарів» і застерігає від схем обходу через треті країни.
Але між забороною на папері та реальним контролем ланцюжка постачань — прірва. Як фіксує Chatham House, паралельний імпорт через Білорусь, ОАЕ і Центральну Азію дозволяє Росії стабільно отримувати заборонені компоненти. Нідерландські мікрочіпи після санкційного тиску зникли з уламків «Шахедів» — але американські, японські та швейцарські досі там є.
Тактичний контекст
Ракети серії Х-101, якими Росія масовано бʼє по українських містах, виготовляються у 2025 році — з компонентами, завезеними вже після повномасштабного вторгнення. Це підтверджує і Зеленський після удару по Києву 14 травня: попередній аналіз вказав на виробництво в другому кварталі поточного року.
- До 250 іноземних компонентів — в одній крилатій ракеті
- До 400 — в одному безпілотнику
- Основні постачальники за походженням: США, Японія, Німеччина, Швейцарія
- Маршрут обходу санкцій: переважно через Туреччину, ОАЕ, Центральну Азію
Власюк закликав Токіо не лише розширити перелік заборонених товарів, а запровадити механізм відстеження кінцевого використання — тобто зобов'язати японських виробників перевіряти, куди реально потрапляє їхня продукція після першого продажу. Саме цього механізму зараз немає.
Питання не в тому, чи знає Токіо про проблему — знає, і давно. Питання в тому, чи запровадить Японія контроль кінцевого використання для цивільної електроніки подвійного призначення: якщо ні — наступні уламки над українськими містами знову міститимуть японські мікросхеми, виготовлені вже після цієї розмови.
