Колишній міністр оборони Михайло Федоров дистанціювався від протестів, які спалахнули після його відставки. В інтерв'ю The New York Times він заявив, що не приєднається до демонстрантів, які вимагають його повернення на посаду, але й не буде відмовляти їх від критики уряду.
Формула, яку він обрав, — балансування без вибору сторони. Федоров назвав самі протести позитивним сигналом.
Вони показали, що росіяни не взяли нашу демократію в заручники під час війни
Умова повернення
Федоров повторив те, що вже казав раніше: до уряду він не повернеться, якщо його не відновлять саме на посаді міністра оборони. Інших варіантів для себе він не розглядає.
При цьому в політичну опозицію до Президента Володимира Зеленського він переходити не планує — принаймні поки триває війна.
Я не хочу, щоб ця ситуація штучно втягувала мене в політику
За словами Федорова, це не політична боротьба особисто за нього. Він хотів би, щоб "перетягування каната" між протестувальниками та президентом стосувалося не його кар'єри, а стратегії ведення війни.
Конфлікт, що призвів до відставки
Кадрові зміни стали наслідком конфлікту між Федоровим і колишнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. В інтерв'ю Sky News Зеленський пояснив своє рішення прагматично: під час війни в нього немає часу розбиратися, хто з двох посадовців мав рацію, оскільки пріоритет — оборона країни.
Обидва фігуранти конфлікту втратили посади одночасно: за оновленим складом РНБО їх місця зайняли Хмара та Драпатий.
Питання, яке залишається відкритим: чи витримає ця дистанція Федорова від політики перевірку часом, якщо протести за його повернення наберуть масштабу, — чи все ж таки нейтралітет під тиском вулиці стане неможливим.
