Кая Каллас — найлогічніший кандидат на роль європейського переговірника з Росією за посадою. І водночас, за інформацією Politico з посиланням на трьох євродипломатів, саме вона фактично виключила себе з цієї ролі. «На жаль, вона сама себе дискваліфікувала», — сказав один із високопоставлених дипломатів ЄС.
Проблема не в позиції — у сприйнятті
Офіційна причина — жорстка антиросійська риторика Каллас, яка робить її неприйнятною для Москви. Але є й внутрішній вимір: за даними Politico, у неї напружені стосунки з Урсулою фон дер Ляєн, яка поступово перебирає на себе функції, що традиційно належали дипломатичній службі ЄС. Окремі держави-члени — зокрема Словаччина — відкрито вимагають її відставки, посилаючись на «ненависть до Росії».
Парадокс у тому, що ще тижнем раніше Каллас заявляла, що хоче особисто представляти Європу в діалозі з Росією. Тобто від претензії на роль — до самовиключення пройшов тиждень.
Три імені, три проблеми
У Брюсселі тривають пошуки альтернативи. Politico та Der Spiegel називають трьох основних кандидатів — і кожен із них має структурні вади.
- Ангела Меркель. Знає Путіна і Зеленського особисто, говорить російською — це реальні переваги. Але минулі провали посередництва (Мінські угоди, «Nordstream») багато хто у Європі вважає достатньою підставою для дискваліфікації. Офіс Меркель підтвердив: жодних офіційних запитів не надходило, на пряме запитання щодо готовності бути посередником відповіді не дали.
- Александр Стубб. Президент Фінляндії публічно закликав до прямих переговорів між Європою і Путіним і має добрі стосунки з Трампом — що в нинішньому контексті є активом. Але членство Фінляндії в НАТО знижує його привабливість для Москви, а широкої підтримки всередині ЄС він поки не має.
- Маріо Драгі. Колишній голова ЄЦБ і прем'єр Італії сприймається як найбільш нейтральна фігура. Але публічно своєї готовності він жодного разу не висловлював.
Шредер: кандидат Путіна
9 травня, після військового параду в Москві, Путін назвав колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера «найкращою кандидатурою» для переговорів між РФ і Європою. Каллас відповіла різко: з огляду на його лобіювання інтересів російських держкомпаній, Шредер «сидів би по обидва боки столу переговорів одночасно».
«Це не схоже на серйозну дипломатичну пропозицію, а радше є спробою вдавати готовність говорити — та посіяти новий розкол у Європі».
Дипломатичне джерело, цитоване європейськими ЗМІ
Берлін відреагував стримано: джерело AFP у німецькому уряді назвало пропозицію Путіна частиною інформаційної гри, а не реальної дипломатії. За даними німецьких медіа, уряд Шольца поки не готовий до переговорів — бо вимоги Москви не змінились.
Роль без мандата
Ключова деталь, яку легко пропустити: самої ролі ще не існує. Немає ні формального рішення ЄС про створення посади спеціального переговірника, ні визначеного мандата, ні механізму відповідальності перед державами-членами. Обговорюється не кандидат на посаду — обговорюється, чи потрібна посада взагалі.
Це означає, що будь-яке ім'я в списку — поки що спекуляція, а не дипломатичний процес. І саме в цьому — реальний конфлікт моменту: Євросоюз відчуває тиск увійти в переговорний простір, але не має ані спільної позиції, ані людини, яка могла б її представляти.
Якщо ЄС не визначиться з кандидатом і мандатом до того, як США і Росія сядуть за стіл без Європи, — питання про роль Брюсселя в майбутньому врегулюванні відпаде саме по собі.
