Адміністрація Трампа передала Конгресу п'ятисторінковий розсекречений звіт Держдепартаменту, в якому Куба вперше офіційно названа другим — після Північної Кореї — донором іноземних бійців для армії Росії. За оцінками США, на фронті перебуває до 5000 кубинців, і режим Мігеля Діас-Канеля щонайменше це знав.
Схема вербування: «будівництво» за $2000 на місяць
Вербування почалося ще влітку 2023 року. Росіянин Владімір Шкунов із «Товариства дружби Росія–Куба» вів Facebook-групу «Россия для кубинцев» і пропонував колишнім кубинським військовим роботу на будівництві з зарплатою до $2000 — близько 100 середніх кубинських зарплат. Рекрутерська мережа в Рязані, за даними розслідувань, залучила понад 3000 іноземців, переважно кубинців.
Механізм пастки був однотипним: після прильоту до Москви рекрути здавали паспорти, підписували військові контракти мовою, якої не розуміли, а через два тижні базової підготовки опинялися в штурмових підрозділах на передовій. Виплати — затримували або не виплачували взагалі.
«Публічні записи не доводять, що Гавана офіційно відправила всіх кубинських бійців. Однак є вагомі ознаки того, що режим свідомо терпів, сприяв або вибірково сприяв цьому потоку».
— зі звіту Державного департаменту США
Що відомо про масштаб
- Українська розвідка ГУР підтвердила щонайменше 1076 кубинців у лавах російської армії.
- Проєкт «Хочу жити» у травні 2025 року опублікував список із 1028 імен завербованих.
- Посол України в ООН Андрій Мельник назвав кубинців найбільшою групою іноземних найманців у російській армії.
- Українська розвідка оцінює загальну кількість завербованих з 2022 року в 20 000 осіб.
- Підтверджено загибель щонайменше 39 кубинців; четверо перебувають у полоні в Україні.
Що відповіла Гавана — і чому це не переконало Вашингтон
Кубинський уряд відкрив дев'ять кримінальних проваджень проти 40 обвинувачених і заявив, що торгівля людьми заборонена законом. Але Держдеп відкинув ці аргументи прямо: «Непрозора судова система режиму робить ці твердження неперевірними».
8 жовтня Росія і Куба підписали угоду про військове співробітництво. За нею Москва постачатиме енергодефіцитному острову 1,64 млн тонн нафти щороку. Через тиждень — 11 жовтня — кубинський МЗС назвав усі звинувачення «хибними».
Україна відреагувала конкретно: закрила посольство в Гавані й офіційно звинуватила кубинський режим у співучасті в агресії. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Куба також допомагає Москві обходити західні санкції.
Контекст для Трампа: тиск збігається з інтересами
Звіт з'явився в момент, коли адміністрація Трампа і так посилює тиск на Гавану — аж до фактичної блокади нафтових поставок і, за даними The New York Times, переговорів про усунення Діас-Канеля від влади. Визнання кубинської співучасті дає Вашингтону додаткові правові підстави для санкцій, не вимагаючи прямих доказів офіційного наказу.
Американські законодавці Маріо Діас-Балерт, Марія Елвіра Салазар і Карлос Хіменес вже закликали ЄС — головного торгового партнера Куби, що досі не ввів санкцій проти Гавани, — переглянути цю позицію.
Якщо Брюссель справді почне тиснути на Гавану, схема «нафта в обмін на живу силу» між Москвою і Кубою втратить економічну основу — але тільки за умови, що ЄС поставить це питання вище від власних торговельних інтересів.
