У суботу ввечері на церемонії закриття 79-го Каннського кінофестивалю Крістіан Мунджіу став членом вузького клубу дворазових переможців. Його англомовний дебют «Фіорд» отримав «Золоту пальмову гілку» — вперше для румунського режисера це сталося ще 2007 року, за «4 місяці, 3 тижні і 2 дні», фільм про нелегальний аборт у комуністичній Румунії. Тоді — тоталітарна держава проти жінки. Тепер — ліберальна держава проти родини.
П'ятеро дітей і система
Родина Георгіу — румунський батько, норвезька мати, п'ятеро дітей — переїжджає до маленького норвезького містечка біля фіорду. Вони євангельські християни, і саме це стає тригером: сусіди сигналізують до служби захисту дітей Barnevernet, підозрюючи, що методи виховання переходять межу. Далі — бюрократична машина, яка, за задумом, захищає, але на практиці ставить усю родину під тотальний нагляд.
Головні ролі зіграли Себастьян Стен і Ренате Рейнсве. На прем'єрі в Grand Théâtre Lumière, за свідченнями The Hollywood Reporter, зал затамував подих на весь сеанс — а після титрів довго не відпускав акторів зі сцени.
«Це нагорода, яку я сам ніколи не отримував»,
— пожартував голова журі Пак Чан-ук перед оголошенням переможця, натякаючи на власну каннську «безнагородність».
Чому не просто «сімейна драма»
Мунджіу послідовно будує кар'єру на одному фундаментальному запитанні: хто і за якими критеріями має право визначати норму? У «4 місяцях» це була радянська держава. У R.M.N. — ксенофобна спільнота в посткомуністичній Румунії. У «Фіорді» — скандинавська соціальна держава, яка вважається еталоном прогресу.
Це не антинорвезький памфлет і не захист релігійного консерватизму. Фільм ставить обидві сторони в незручне становище:
- служба Barnevernet діє за протоколом — але протокол не розрізняє насилля й чужу культуру виховання;
- родина переконана у своїй правоті — але впевненість у власній правоті ще не є правотою;
- сусідська спільнота сигналізує — але з яких мотивів: турбота чи ксенофобія?
Саме ця відмова від простих відповідей, судячи з реакції преси, і розколола критиків: Screen Daily назвав фільм «розведеним» через побічні сюжетні лінії, Hollywood Reporter — «фільмом, що зламав перегони за «Пальму».
Сім років поспіль — Neon
Окремий сюжет фестивалю — американський дистриб'ютор Neon, який придбав права на «Фіорд» іще до початку фестивалю. Це вже сьома «Золота пальмова гілка» поспіль для компанії — серія, що не має прецедентів в історії Канн. Для незалежного американського прокату це означає не лише престиж, а й реальні касові очікування від артхаусної аудиторії.
Фільм знімали у березні 2025 року в норвезькому Олесунні — місті з характерною архітектурою ар-нуво на атлантичному узбережжі. Копродукція охопила шість країн: Румунію, Норвегію, Швецію, Данію, Фінляндію та Францію.
Якщо «Фіорд» вийде в широкий прокат із тим самим резонансом, що й на Круазеті, — дискусія про межі державного втручання в сімейне життя вийде далеко за межі кінозалів. Питання в тому, чи готові глядачі до фіналу без вироку.Реакція норвезьких організацій із захисту дітей на фільм про власну систему ще не відома — але вона може виявитися красномовнішою за будь-яку критичну рецензію.
