Накопичене невдоволення: що показало опитування
За даними Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), 54% опитаних вважають, що основною причиною відсутності електроенергії є російські обстріли, від яких повністю захиститися неможливо. Водночас 31% респондентів покладають відповідальність на українську владу — мовляв, підготовка до зими та протидія наслідкам воєнних ударів була недостатньою. Ще 7% назвали основною причиною недостатню підтримку західних партнерів, і 7% — не визначилися.
«54% назвали обстріли головним фактором, але значна частина громадян вбачає проблему в організації та підготовці — це сигнал про падіння довіри»
— КМІС, пресреліз
Методика й важливі застереження
Опитування проводили телефоном 26 листопада – 29 грудня 2025 року серед 1001 респондента віком від 18 років у всіх регіонах, підконтрольних уряду. За звичайних умов статистична похибка для показників близьких до 50% ≈ ±4,1%. Однак у воєнний час зростає ймовірність систематичних відхилень — це треба враховувати при інтерпретації результату.
Чому це важливо: раціоналізація проблеми
Розрив між визнанням ролі обстрілів і одночасним покладенням провини на владу пояснюється двома чинниками. По-перше, очікування громадян від влади включають не лише відновлення мережі, а й превентивні заходи — резерви, мобільні джерела, стилі комунікації під час аварій. По-друге, інформаційна та емоційна складова: коли люди переживають холод і темряву, вони вимірюють не лише причину, а й відчуття турботи та компетентності тих, хто управляє кризою.
Політичні та оперативні наслідки
Низький рівень довіри має практичні наслідки: він ускладнює реалізацію екстрених рішень, послаблює готовність населення приймати складні компроміси і впливає на сприйняття міжнародної допомоги. Центр Разумкова у паралельних опитуваннях фіксує, що 68% вважають найважливішою проблемою бойові дії на фронті, тоді як 30% називають перебої з базовими послугами (зв’язок, вода, електрика). Ці дані вкладаються в ширшу картину: питання довіри та базової інфраструктури впливають як на безпеку, так і на стабільність суспільства.
Що можна зробити тут і зараз
Експерти та енергетичні фахівці радять концентруватися на кількох пріоритетах: прозоре інформування громадян про плани та строки відновлення; прискорена модернізація критичної інфраструктури з урахуванням воєнних ризиків; розгортання локальних та мобільних джерел живлення; а також таргетована допомога від партнерів для підсилення резервів. Ці кроки працюють не тільки як технічні рішення, а й як чинник відновлення довіри.
Висновок
Опитування КМІС — це сигнал: більшість українців розуміють роль обстрілів, але значна частина відчуває, що держава могла підготуватися краще. Для керівництва це не просто статистика — це тест на ефективність управління в умовах війни. Чи перетворяться декларації про посилення інфраструктури на конкретні дії і чи покращиться довіра громадян — від цього залежатиме не лише політична стабільність, а й оперативна стійкість країни.
