У понеділок, 19 травня, Financial Times з посиланням на кількох осіб, обізнаних з американською оцінкою пекінського саміту, повідомила: під час переговорів з Дональдом Трампом 13–15 травня Сі Цзіньпін сказав, що Путін може зрештою пошкодувати про повномасштабне вторгнення в Україну. За даними видання, це найжорсткіша особиста оцінка, яку китайський лідер коли-небудь давав рішенню Кремля.
Того ж дня речник МЗС КНР Ґо Цзякунь на брифінгу назвав публікацію «чистою вигадкою, що суперечить фактам». Ні Білий дім, ні китайське посольство у Вашингтоні не відповіли на запити журналістів; офіційний підсумковий документ американської сторони за підсумками саміту про Путіна й Україну не згадував взагалі.
Хронологія, яка надає контексту
Публікація FT з'явилася за добу до того, як Путін мав прилетіти до Пекіна — це його 25-й візит до Китаю. МЗС КНР анонсуючи зустріч, перелічило теми: двосторонні відносини, економічна співпраця, «міжнародні та регіональні питання». Україна в офіційному переліку відсутня.
Збіг очевидний: спростування вийшло саме тоді, коли будь-яке підтвердження слів Сі перетворило б прийом Путіна на публічне приниження господаря. Підтвердити витік — значить зустріти гостя з репутаційним тягарем. Спростувати — зберегти протокол.
Що FT реально стверджувала — і чого не стверджувала
Важливий нюанс, який легко загубити: FT посилалась не на учасників переговорів, а на осіб, знайомих з американською оцінкою саміту. Тобто джерело — американська сторона, а не китайська. Пекін спростовує не факт переговорів, а конкретне формулювання — і робить це однією фразою, без деталей.
«Коментарі Сі щодо рішення Путіна розпочати вторгнення у 2022 році, схоже, пішли далі, ніж раніше»
Financial Times, 19 травня 2026
Для порівняння: одне з джерел FT, знайоме з попередніми зустрічами Сі з Байденом, зазначило, що тоді китайський лідер вів «відверті й прямі» розмови про Росію та Україну, але жодної особистої оцінки Путіна чи війни не давав. Якщо нова публікація точна — це дійсно якісний стрибок у риториці.
Чому це важливо для України
Аналітики давно попереджають: Китай прагне виглядати «відповідальним» посередником перед Заходом, водночас зберігаючи партнерство з Москвою. Директор Агентства з реформування сектору безпеки, генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун зазначав, що для Путіна візит до Пекіна «виглядає не як самостійний геополітичний маневр, а як поїздка після того, як головні параметри вже обговорили Трамп і Сі».
Тобто схема така: Сі розмовляє з Трампом і задає рамки, Путін приїжджає вже в готову конфігурацію. Злив у FT — навмисний чи ні — ламав цю послідовність, виставляючи Сі критиком союзника напередодні його прильоту.
- Трамп під час того ж саміту запропонував США, Китаю та Росії об'єднатися проти Міжнародного кримінального суду — деталь, яку офіційний Пекін також публічно не коментував.
- Ван І підтвердив, що Україну на переговорах обговорювали, і що Китай «у свій спосіб» зробив багато для миру — без конкретики.
- Білий дім опублікував підсумковий документ саміту без жодної згадки про Росію чи Путіна.
Якщо слова Сі були сказані — Пекін відкрив вікно для тиску на Москву, яким поки що не скористався жоден з учасників трикутника. Якщо ні — FT стала інструментом чиїхось інтересів у американській бюрократії, зацікавленій показати прогрес на китайському напрямку. Перевірити це можна буде лише тоді, коли Китай зробить щось конкретне: або підтримає механізм тиску на Росію, або знову обмежиться «закликами до миру» без адресата.
