«Якби я був у Кремлі» — латвійський генерал назвав дату вікна для удару по НАТО

Командувач ЗС Латвії Каспарс Пуданс пояснив Financial Times, чому Росія переважає НАТО не якістю, а масштабом дронів — і чому саме 2028 рік є критичним порогом.

178
Поділиться:
Каспарс Пуданс (Фото: Toms Kalnins / EPA)

Бригадний генерал Каспарс Пуданс, командувач Збройних сил Латвії, у червні 2026 року дав інтерв'ю Financial Times та виступив на Київському безпековому форумі з однаковим меседжем: Росія накопичила перевагу, якою може скористатися до кінця 2028 року. Але ця перевага — не технологічна. Вона кількісна.

Не кращі дрони, а більше дронів

Пуданс чітко розмежовує два типи переваги. НАТО розробляє складніші безпілотні системи. Але Росія вже зараз виробляє їх у промисловому масштабі: 1,4 млн дронів у 2024-му, плани на 2026 рік — 7,3 млн FPV-дронів і 7,8 млн бойових головок для БПЛА різних типів, за даними Bloomberg. У квітні 2025-го Путін назвав навіть 1,5 млн за рік «недостатньою» кількістю.

«Їхня перевага — у масштабованості. Вони здатні швидко поповнювати запаси та мати велику кількість одиниць».

Каспарс Пуданс, Financial Times

Саме тому генерал формулює логіку Кремля від першої особи:

«Якби я був у Кремлі, я б сказав: якщо ми щось і зробимо — ми повинні зробити це до кінця 2028 року».

Каспарс Пуданс, Financial Times

Чому саме 2028, а не пізніше

Відповідь — у календарі переозброєння НАТО. За словами Пуданса, більшість масштабних модернізаційних програм європейських армій почнуть давати реальний бойовий ефект не раніше 2029 року. Це і є «вікно можливостей»: Росія максимально озброєна, Альянс ще в процесі.

Тривогу поділяє і Берлін. Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус ще раніше попередив, що Росія може бути готова до нападу на НАТО вже у 2028–2029 роках, і закликав прискорити військове будівництво.

Латвія реагує конкретно: у 2026 році оборонний бюджет країни сягнув 4,73% ВВП — 2,16 млрд євро, і рухається до законодавчо зафіксованих 5%. Для порівняння: у 2024-му цей показник становив лише 3,3%. Але Маріс Анджанс, директор Центру геополітичних студій Ризького університету Страдиня, застерігає: досягти 5% нелегко — частину додаткових коштів заплановано отримати лише з 2029 року через реформування держсектору.

Гроші з'їдає та сама війна

Є парадокс: Росія фінансує «вікно можливостей» коштом власної економічної стабільності. Олександр Кокчаров, геоекономічний аналітик Bloomberg Economics по Росії та Східній Європі, пояснив Newsweek, що продовження рекордних військових витрат у 2026–2028 роках свідчить: Москва не готується до миру — «радше до подальших боїв».

За даними Financial Times, дефіцит бюджету Росії за перші чотири місяці 2026 року вже досяг 5,9 трлн рублів (~82 млрд доларів) — найбільший з початку повномасштабного вторгнення. Мінфін оцінює, що до 2028-го бюджетний розрив може розширитися до 4 трлн рублів у негативному сценарії. Гонка озброєнь, яка відкриває «вікно», водночас підточує економіку, яка це вікно фінансує.

Лінія оборони Балтії проходить через Україну

Пуданс прямо сказав у Києві: «Наша лінія оборони — Латвії та Балтійських держав — проходить через Україну». Тому Латвія інвестує в передачу технологій, а не лише в техніку: пріоритет — вивчити у ЗСУ тактику застосування дронів в умовах реальних бойових дій.

При цьому кремлівська ставка, за аналізом Пуданса, — не обов'язково повномасштабне вторгнення. Перевірка єдності Альянсу через гібридні провокації «під прикриттям захисту росіян» може виявитися ефективнішою і дешевшою — особливо якщо США продовжуватимуть скорочення військової присутності в Європі.

Якщо програми переозброєння НАТО справді запрацюють повноцінно після 2029-го, а Росія одночасно наближається до бюджетної межі — питання не в тому, чи є «вікно». Питання в тому, чи встигне Альянс зачинити його до того, як Москва вирішить, що ризик прийнятний.

Новини світу

Політика

Французька дипломатія в кращих традиціях короля-Сонце: під час саміту G7 Макрон нагадав Трампу, що незалежність США 250 років тому врятувала саме Франція — і зробив це велично, у золоті Версаля.

2 дні тому
Культура

Пошкоджено майже 4500 об'єктів — від сільських клубів до пам'яток ЮНЕСКО. Міністерка культури Бережна вперше публічно назвала непрямі збитки: вони у шість разів перевищують прямі.

4 дні тому
Війна

Організація верифікувала понад 340 пошкоджених об'єктів культурної спадщини України, але в офіційних формулюваннях не називає виконавця атак. Міністерка культури Бережна вимагає змінити цю практику — і за нею стоїть ціла дипломатична логіка.

4 дні тому