Під час саміту в Пекіні 14 травня Сі Цзіньпін сказав Дональду Трампу щось, чого жоден китайський лідер публічно не вимовляв: Путін може пошкодувати про повномасштабне вторгнення в Україну. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на кількох співрозмовників, знайомих із оцінками Вашингтону щодо підсумків зустрічі.
Офіційне комюніке Білого дому від 17 травня не містило жодної згадки про Путіна чи Україну. Посольство Китаю у Вашингтоні на запит не відповіло. Тобто обидві сторони публічно замовчують те, що джерела FT вважають одним із ключових моментів переговорів.
Що саме обговорювали — і чого там не мало бути
Поряд із заявою про Путіна, за даними FT, Трамп запропонував Сі Цзіньпіну об'єднати зусилля США, Китаю та Росії для протидії Міжнародному кримінальному суду в Гаазі — тому самому, що видав ордер на арешт Путіна. Білий дім відмовився коментувати й цю інформацію.
«Ключовим пріоритетом Путіна під час його візиту до Пекіна буде з'ясувати, яку позицію зайняв Китай після зустрічі з Трампом».
Kyiv Post, аналіз напередодні візиту Путіна до КНР
Москва оголосила про майбутній візит Путіна до Пекіна — на 19–20 травня — буквально за день після того, як Трамп покинув Китай. За оцінкою аналітиків The Conversation, це «більше схоже на відчай, аніж на підтвердження» міцності союзу.
Чому Пекін це сказав
Китай офіційно зберігає нейтралітет щодо війни. Але Пекін є одним із головних покупців російської нафти й газу та, за українськими даними, постачає РФ товари подвійного призначення для оборонної промисловості. Водночас китайські компанії потрапляють під американські санкції за співпрацю з агресором.
Після 2022 року Росія різко переорієнтувала торгівлю на Китай і стала від нього стратегічно залежною: Пекін купує сировину зі знижками, має важелі тиску на ціни й фактично контролює технологічний кисень для російської економіки. Ця асиметрія дає Сі простір для маневру — він може дозволити собі слова про «жаль Путіна», не розриваючи жодних угод.
Колишній голова української дипломатії Павло Клімкін ще до саміту скептично оцінював перспективи спільного тиску Вашингтону й Пекіна на Москву, але не виключав, що сторони скоординують позицію щодо ситуації навколо війни.
Контекст, який змінює картину
- Останній особистий контакт Сі та Путіна відбувся у вересні 2025 року — з того часу лише один відеозв'язок.
- Трамп у дзвінку від 29 квітня відкинув пропозицію Путіна щодо іранського урану й наказав «зосередитись на завершенні війни з Україною».
- Кремль був змушений скоротити московський військовий парад через загрозу ударів українських сил — сигнал, що не залишився непоміченим у Пекіні.
- Ван Ї після саміту заявив, що Китай і США «сподіваються на якнайшвидше завершення війни» — формулювання, нейтральне за формою, але нове за контекстом.
Якщо слова Сі — це справді сигнал, а не дипломатична ввічливість перед американським гостем, то їх реальна ціна стане зрозумілою під час візиту Путіна до Пекіна: чи скаже Сі йому те саме особисто — і чи змінить це хоч щось у китайських поставках, які досі живлять російську військову машину?
