16 травня президент США Дональд Трамп зібрав у своєму гольф-клубі у Вірджинії вузьке коло: віцепрезидент Джей Ді Венс, держсекретар Марко Рубіо, директор ЦРУ Джон Реткліфф і спеціальний посланець Стів Віткофф. Порядок денний — що робити з Іраном далі. За даними CNN з посиланням на джерела, обізнані з переговорами, наступна зустріч на цю тему запланована вже на початку тижня.
Що на столі
Пентагон підготував кілька варіантів військових дій на випадок, якщо Трамп вирішить відновити удари. Серед цілей, за даними CNN, — об'єкти енергетики та інфраструктури Ірану. Це якісно інший тип тиску порівняно з червнем 2025 року, коли сім бомбардувальників B-2 скинули 14 бомб-«бункерних руйнівників» GBU-57 на Фордо, Натанз та Ісфахан у рамках операції «Midnight Hammer».
Тоді, як згодом повідомило NBC з посиланням на п'ять чинних і колишніх посадовців, значного збитку зазнав лише Фордо — і то відкинутий приблизно на два роки. Натанз і Ісфахан частково вціліли: бункерні бомби не дістали до всіх підземних рівнів. Білий дім це заперечив.
«Ядерні об'єкти Ірану у Фордо, Ісфахані та Натанзі повністю і цілковито знищені».
Речник Пентагону Шон Парнелл — у відповідь на звіт NBC
Чому переговори зайшли в глухий кут
З квітня 2025 року США та Іран провели чотири раунди переговорів за посередництва Оману. Камінь спотикання — збагачення урану. Вашингтон через Віткоффа вимагає повного демонтажу трьох ядерних об'єктів і передачі всього збагаченого урану. Тегеран запропонував десятирічну паузу на збагачення із подальшим обмеженим відновленням — США відхилили.
Паралельно Іран тримає закритою Ормузьку протоку, через яку проходить близько 20% світової торгівлі нафтою. Саме це, за даними CNN, дратує Трампа найбільше — через пряму дію на світові ціни на нафту та на його власний економічний наратив.
18 травня Трамп в інтерв'ю Axios сформулював свою позицію коротко:
«Час добігає кінця. Їм краще діяти швидко, інакше від них нічого не залишиться».
Дональд Трамп — Axios, 18 травня 2025
Чого немає в публічному полі
З іранського боку, за тими ж джерелами CNN, немає жодних сигналів готовності поступитися. Спікер іранського парламенту Мохаммад Багер Галібаф заявив, що єдиний варіант — це визнання «прав іранського народу», закріплених у пропозиції про перемир'я. Тегеран також, за повідомленнями ЗМІ, нарощує ракетну інфраструктуру вздовж Ормузької протоки і, за деякими даними, евакуював частину ядерних матеріалів ще до червневих ударів.
- 50 000+ американських військових залишаються в регіоні після перемир'я
- Два авіаносці — USS Abraham Lincoln рухається до Близького Сходу, але ще не прибув
- Запаси перехоплювачів виснажені операціями в Ємені, Ірані та підтримкою України й Тайваню
Відставний віце-адмірал Роберт Гарворд, колишній заступник командувача CENTCOM, зазначив у коментарі The Hill, що відсутність повного флоту в регіоні «обмежує ударний потенціал», але не знищує його: «У мішку ще є чимало ударної сили».
Логіка тиску
Удари по енергетиці та інфраструктурі — це не продовження «Midnight Hammer», а інший інструмент: не знищення ядерної програми, а економічний і соціальний тиск зсередини. Саудівська Аравія, за повідомленнями ЗМІ, вже пропонує союзникам ідею пакту про ненапад між країнами регіону та Іраном — що свідчить: дипломатичне вікно ще не зачинене.
Якщо наступний раунд переговорів не дасть навіть рамкової угоди — чи наважиться Трамп на удари по інфраструктурі, знаючи, що це остаточно закриє Ормузьку протоку і вдарить по тих самих нафтових цінах, якими він виправдовує свій тиск?
