Польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш озвучив сценарій, який розвідки кількох країн НАТО обговорюють щонайменше рік, але досі уникали формулювати публічно: Росія може запустити перехоплений український дрон над територією союзника й видати атаку за українську помилку або провокацію Києва.
Як дрон стає не українським
Механізм, який робить цей сценарій технічно реалістичним, вже задокументований. Із Калінінграда російські передавачі транслюють підроблені супутникові сигнали, достатньо потужні, щоб перехопити навігацію дрона в польоті, підсунути йому фальшиві координати й відправити не туди. За підрахунками литовської розвідки, цього тижня кількість таких спуфінг-передавачів досягла 36 — порівняно з трьома на початку 2025 року.
Удари вже завдавали шкоди на землі союзників: 7 травня один дрон влучив у латвійський нафтовий склад і вибухнув при ударі. 19 травня румунський F-16 збив ще один над Естонією — вперше в історії союзний літак знищив дрон, який вважався українським.
Саме тут з'являється вразлива точка, яку Косіняк-Камиш назвав прямо. За його словами, Росія перехопила чимало ударних безпілотників відносно цілими — і може використати їх, видавши чужі дрони за свої або навпаки, щоб заплутати ситуацію.
Що ISW і польська розвідка фіксують окремо
Аналітики Інституту вивчення війни попереджали, що Росія використовує інциденти з дронами поблизу кордонів НАТО, щоб перекласти відповідальність за майбутні атаки й потенційно створити привід для операцій «під фальшивим прапором» проти членів альянсу.
Аналітики вказали на перший в історії НАТО перехват дрона над Латвією 8 червня — після того, як, за повідомленнями, російські засоби радіоелектронної боротьби перенаправили апарат у латвійський повітряний простір.
На засіданні безпекового комітету Ради міністрів Польщі 21 липня тема перехоплених безпілотників стане одним із ключових пунктів порядку денного — поряд із кіберзагрозами та захистом критичної інфраструктури. Косіняк-Камиш перерахував конкретні вектори тиску:
- Постійне зондування систем протиповітряної оборони
- Глушіння сигналу GPS над польською територією
- Затримання агентів, які фіксують Агенція внутрішньої безпеки та Служба контррозвідки Війська
«Увесь час маємо справу з перевіркою стійкості наших систем протиповітряної оборони, критичної інфраструктури, особливо у сфері дій в інтернеті, глушіння сигналу GPS»
Владислав Косіняк-Камиш, міністр національної оборони Польщі
Чому Польща — не просто тривожний сигнал
Варшава першою серед членів НАТО інституалізувала цю загрозу на рівні урядового комітету. Це не риторика — це підготовка процедури атрибуції: хто і як визначатиме, чий саме дрон впав на польській землі, якщо на корпусі буде українське маркування, а траєкторія вестиме з території Росії.
Проблема атрибуції — не технічна, а політична. Польський міністр закликав Київ діяти точніше під час ударів по Росії, щоб не давати приводу для російських провокацій. Але точність навігації й точність атрибуції після GPS-спуфінгу — різні речі: перше залежить від України, друге — від того, наскільки злагоджено союзники обмінюються розвідданими в реальному часі.
Якщо НАТО не створить спільний механізм швидкої технічної атрибуції дронових інцидентів — із доступом до телеметрії та даних радіоелектронної розвідки кількох країн одночасно — наступний «невідомий» дрон над польською чи румунською територією залишатиметься зброєю інформаційної війни незалежно від того, хто його запустив.
