У ніч на 7 листопада по Північному мосту в Києві випустили шість балістичних ракет, чотири влучили. Про це в зверненні сказав Зеленський. Він додав, що росіяни б'ють по мостах через Дніпро «від Києва до Запоріжжя». Це другий задокументований удар по київських мостах за 11 днів: 27 жовтня ракети пошкодили Південний міст.
Що відомо про два удари
Атака 27 жовтня була великою: росіяни застосували до 16 балістичних ракет «Іскандер-М» і С-400. Представник Повітряних сил Юрій Ігнат підтвердив, що в Південний міст влучили кілька ракет. За підсумками обстеження КМДА пошкодила залізобетонну прогонову будову, автомобільні проїзди, інфраструктуру метро та інженерні мережі. Тобто міст перестав бути лише дорогою: під ним і в ньому проходять комунікації, від яких залежить метро.
Після нічної атаки 7 листопада Віталій Кличко повідомив про пошкоджене дорожнє полотно, тролейбусну контактну мережу та лінію електропередачі на Північному мосту. Рух закрили в обидва боки, громадський транспорт пустили іншими маршрутами. Суспільне Київ нагадує, що це не перший удар по цьому мосту, але дат попередніх влучань у наших фактах немає.
За оцінкою НВ, систематично бити по київських мостах Росія почала саме в жовтні 2026 року. Які ще мости постраждали на інших ділянках Дніпра, Зеленський не уточнив.
Чим і як влучають
Навігацію під час тривог глушать над усією Україною, тому «Іскандеру» складно влучити з точністю до метра. Радник президента Сергій Бескрестнов (Флеш) пояснив у розмові з НВ, що на ракети ставлять оптичні або радіолокаційні головки наведення. Вони корегують політ перед ударом. За його словами, під час падіння боєголовки кілька секунд іде радіолокаційне сканування місцевості, а потім у систему надходить поправка траєкторії. Міст – велика, чітка на радарі ціль, тож для такого наведення він зручний.
Окрема загроза – дрони. 5 жовтня ГУР оприлюднило дані про оновлену «Герань-4». Вона отримала блок «МОХ» з магнітометром PNI5GA, який працює з інерціальним модулем SADRA і зменшує дрейф гіроскопів, а також систему навігації «Сусанін». Нові версії росіяни почали застосовувати восени. Для перерізання мостових конструкцій і опор повітряних ЛЕП вони ставлять на дрон боєголовку КРСН – кумулятивно-ріжучу, що перерізає конструкцію кумулятивним струменем.
Важливе уточнення: у наданих нам даних немає підтвердження, що по київських мостах 27 жовтня чи 7 листопада били саме «Герані» з КРСН. Обидва задокументовані удари – балістика. Але ГУР описує зброю, яку росіяни створили саме під такі цілі.
Що вирішили в місті
Рада оборони Києва 27 жовтня ухвалила знайти 1 млрд грн на комбіновані водні переправи через Дніпро. Також вирішили посилити захист мостів і збільшити кількість мобільних укриттів. Строків і конкретних місць у наших фактах немає.
Окремо після удару по Південному мосту домовилися обмежити різке здорожчання таксі під час тривог і зупинок метро. Як саме це контролюватимуть, невідомо.
Що це означає для киян
Для тих, хто живе на лівому березі або їздить через Дніпро щодня, головна проблема – не одне закрите мостове полотно, а зростання навантаження на решту переїздів. Якщо закрито Північний, а Південний пошкоджений, маршрути стають довшими, а в години пік – повільнішими. Тролейбусна мережа на Північному мосту теж пошкоджена, тож тролейбуси там не пройдуть, доки її не відновлять.
Є і енергетичний вимір. Зеленський 7 листопада сказав, що Україна генерує більше електроенергії, ніж споживає, але через удари по розподільчих станціях і мережах у Києві та північних, східних і центральних регіонах є значні дефіцити. Лінія електропередачі на мосту – ще один вузол, який довелося лагодити.
Масована атака на місто, де цілять у всі райони, вже була: про один з таких ударів ми писали раніше. Мости – інша логіка: не кількість жертв, а перерізання міста навпіл. Флеш, який пояснює механіку наведення, сам постраждав від наведеного «шахеда», тож про можливості російського наведення говорить не з чуток.
Що далі
Прогноз залежить від трьох речей. Перша – чи встигне місто з переправами: якщо гроші знайдуть швидко, а переправи запрацюють до наступних ударів, закриття мостів болітиме менше. Друга – чи вдасться посилити протиракетне прикриття саме над мостами. Третя – чи пустять росіяни в хід дрони з КРСН проти опор, а не лише балістику по полотну.
Поки що відкрите питання: через скільки тижнів комбіновані переправи стануть реальною альтернативою мосту, а не рядком у рішенні Ради оборони?
