Що сталося
За даними LIGA.net і двох співрозмовників у розвідувальній спільноті, колишній глава Офісу президента Андрій Єрмак у 2025 році щонайменше п'ять разів намагався змістити Кирила Буданова з посади начальника ГУР Міністерства оборони. Ці спроби не мали успіху — співрозмовники пов'язують це з практичною ефективністю керівника розвідки в операціях на фронті.
«Дуже часто, коли на Ставці президент питає, чи може зробити Кирило Олексійович щось, у відповідь звучить: «Звісно, пане верховний головнокомандувач». А потім – ми беремо і робимо»
— один із співрозмовників у розвідувальній спільноті
Причини конфлікту
Співрозмовники виокремлюють три ключові джерела напруги:
→ Несумісність даних і каналів комунікації. Буданов часто надавав президентові інформацію, яка відрізнялася від прогнозів начальника Генштабу, і мав прямий доступ до глави держави без погодження з ОП.
→ Боротьба за контроль над напрямом Deep Strike. Команда Єрмака нібито намагалась монополізувати визначення цілей і механіку ударів по території Росії, тоді як ГУР відстоювало собі автономність у тактичному і оперативному вирішенні цих завдань.
→ Контакти на світовому ринку озброєнь. Система закупівель і встановлені зв’язки з міжнародними постачальниками — закрите й специфічне середовище, на яке також претендували різні групи впливу.
Контекст і хронологія
28 листопада 2025 року Національне антикорупційне бюро провело обшуки в ексглави ОП Андрія Єрмака — FT пов'язує це зі справою «Мідас», яка стосується корупції в енергетиці. Того ж дня Єрмак подав у відставку, і президент її прийняв. 2 січня 2026 року Володимир Зеленський підписав указ про призначення Кирила Буданова головою ОП.
Наслідки для безпеки і довіри
Ця історія важлива не як внутрішній скандал, а як показник того, як розподіляються повноваження під час війни. Якщо коротко:
— Автономія розвідки прямо впливає на оперативну швидкість і точність ударів; примусова централизація ризикує уповільнити рішення та розмити відповідальність.
— Системи постачань і контакти з закордонними постачальниками — критичний ресурс. Конфлікти навколо них можуть створити уразливості для логістики і якості озброєнь.
— Партнери й союзники спостерігають не за персоналіями, а за тим, чи зберігає українська влада здатність приймати швидкі, виважені рішення. Прозорість розслідувань і стабільність керівних рішень — фактори, що впливають на довіру і продовження підтримки.
Короткий висновок
Інформація LIGA.net і згадки FT розкривають більше, ніж кадрові чвари: мова про баланс між цивільним контролем, оперативною автономією розвідки та ефективністю бойових дій. Наступні місяці покажуть, чи перетворяться ці внутрішні зіткнення на системні зміни, які зміцнять або, навпаки, послаблять оборонний потенціал України — і це питання стосується не лише політиків, а кожного, хто зацікавлений у безпеці країни.
