У ніч проти 6 квітня українські безпілотники вдарили по нафтоналивному терміналу «Шесхаріс» у Новоросійську — стратегічному вузлу, через який іде більша частина морського нафтового експорту Росії з Чорного моря. Пожежу підтвердили губернатор Краснодарського краю Веніамін Кондратьєв і регіональний оперативний штаб. Відео вогню й роботи ППО розійшлося в мережі ще до офіційних заяв.
Термінал, який вже горів — і все одно не зупинявся
Для «Шесхарісу» це не перша атака. У листопаді 2025 року один із глибоководних причалів терміналу (SPM-2) з добовою потужністю завантаження до 800 000 барелів на добу вивели з ладу naval-дроном. Після тієї атаки операційна потужність портових морських причалів ефективно впала до третини норми. Тоді «Транснефть» була змушена призупинити прокачування нафти до порту, а глобальні ціни на нафту зросли — Brent піднявся на 1,6%, до $64 за барель.
Апрільський удар відбувається на тлі незавершеного відновлення. За даними Reuters, термінал «Шесхаріс» мав завантажувати близько 500 000 барелів на добу, але після останньої серії атак залишався зупиненим, і дата відновлення роботи була невідома.
Де тут Казахстан — і чому це проблема для Брюсселя
Несподіваний вимір цих ударів — не Росія, а Казахстан. «Шесхаріс» обробляє в середньому 1,5 мільйона барелів на добу з Росії та Казахстану через Каспійський трубопровідний консорціум (КТК). Казахстан покладається на цей маршрут для 80% свого нафтового експорту.
Наслідки вже відчутні на практиці. Через атаки на Новоросійськ Європа недоотримала 3,8 мільйона тонн казахстанської нафти. 13 січня дрони вдарили по танкерах Matilda і Delta Harmony, що чекали на завантаження казахстанською нафтою. Міністр енергетики Казахстану Ерлан Аккенжанов підкреслив, що ці судна не належали до «тіньового флоту» Росії.
«Перебої в завантаженнях із Новоросійська вже розширили диференціали на ринках середземноморської нафти»
Times of Central Asia, про наслідки атак на інфраструктуру КТК
Аналітик Олжас Байділдінов попереджає, що пошкодження КТК може вдарити по казахстанській національній компанії KazMunayGas, а перенаправлення нафти альтернативними маршрутами протягом найближчих 36 місяців виявиться технічно складним і значно дорожчим.
Скільки коштує відновлення — і хто платить
Коли інфраструктура КТК виходила з ладу, пропускна здатність консорціуму падала на 30–40%, а ціни на Brent короткочасно зростали на 4%. Серія ударів по «Шесхарісу», НПЗ у Саратові та іншій нафтовій інфраструктурі, за оцінками, вже паралізувала до 40% морського нафтового експорту Росії — і завдала Кремлю мільярдних збитків.
- Причали №1 і №1A — обслуговують танкери дедвейтом 40 000 і 140 000 тонн відповідно; ушкоджені в листопадовій атаці.
- SPM-2 — глибоководний причал потужністю 800 000 барелів/добу; виведений з ладу 29 листопада 2025 року.
- Насосні установки і трубопровідна інфраструктура — пошкоджені під час комбінованих ударів.
Паралельно з ударами по суходолу Сили оборони України ескалували кампанію проти «тіньового флоту» в Чорному морі: наприкінці листопада 2025 року naval-дрони вразили й вивели з ладу два танкери-санкційники — Kairos і Virat. Це означає тиск одночасно на портову інфраструктуру і на флот, що мав компенсувати її простої.
Квітнева атака поки що не отримала офіційного підтвердження від Сил оборони України — зазвичай це відбувається із затримкою або після оцінки результатів. Якщо пошкодження причалів підтвердять супутникові знімки — як це було після листопадових ударів — питання відновлення роботи терміналу знову стане актуальним для Астани не менше, ніж для Москви.
