Питання про те, хто представлятиме Європу в можливих мирних переговорах з Росією, вийшло за межі абстрактних дискусій. Путін сам запропонував кандидата: колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера — давнього друга Кремля, який після 2022 року продовжував їздити до Москви й обговорювати енергетичні контракти.
Відповідь Києва надійшла швидко і без дипломатичних ухилянь.
«Є певні імена. Я не буду їх називати, тому що це дипломатичний процес, але це точно не Шредер»
— Міністр закордонних справ Андрій Сибіга, онлайн-брифінг для медіа
Далі Сибіга пожартував, щоб росіяни більше не пропонували «Жерара Депардьє, Стівена Сігала, не знаю — може Орбана ще притягнуть у переговорники з їхнього боку». За жартом — конкретна позиція: Москва не має права призначати представника від Європи.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас назвала Шредера «російським лобістом» і категорично відкинула його кандидатуру, зазначивши, що «дати Росії право призначати переговорника від нашого імені було б не дуже мудро». Берлін також офіційно відхилив пропозицію Путіна, а один із німецьких посадовців у коментарі Reuters зауважив, що це «неправдива пропозиція, спрямована на розкол західного альянсу».
Хто в списку
За даними Politico, реальна дискусія зараз точиться навколо трьох кандидатур: ексканцлерка Ангела Меркель, президент Фінляндії Александр Стубб та колишній прем'єр Італії Маріо Драгі.
- Меркель — має досвід прямих переговорів і з Путіним, і з Зеленським, вільно говорить російською. Однак попередні переговори у «нормандському форматі» результату не дали.
- Стубб — має досвід медіації та раніше висловлював зацікавленість у ролі посередника, але членство Фінляндії в НАТО може зробити його неприйнятним для Москви.
- Драгі — користується широкою повагою в Європі, не сприймається ні як войовничий, ні як симпатичний Кремлю. Публічних сигналів про його готовність обійняти цю роль не надходило.
Найочевидніша кандидатка — сама Каллас — фактично вибула. Троє дипломатів ЄС попередили Politico, що через жорстку антиросійську позицію Каллас Кремль швидко відхилить її кандидатуру. «На жаль, вона виключила себе з-поміж претендентів», — сказав один високопоставлений дипломат.
Що за цим стоїть
Сибіга підкреслив: Київ не хоче, щоб Європа замінила США у переговорному процесі. Європейські ініціативи мають доповнювати дипломатичні зусилля Вашингтона. «Це має бути доповнюючий напрямок — не замість, не альтернативний», — сказав міністр.
Водночас він наголосив, що Європа повинна виступати єдиним фронтом — спільна, консолідована позиція, єдиний голос у переговорах з Росією. Саме тому питання особи переговорника — не кадрове, а стратегічне: хто б не сів за стіл, він уособлюватиме або єдність Європи, або її розкол.
Другий раунд переговорів у Стамбулі 2 червня завершився домовленістю про обмін полоненими 1200 на 1200, але без жодного прориву по суті. Росія досі не подала меморандум зі своїми мирними умовами, тоді як Україна планує представити детальний план досягнення сталого врегулювання.
Якщо Москва знову спробує заблокувати будь-якого прийнятного кандидата — так само, як відхилила Каллас через «надмірну жорсткість», — стане зрозуміло, що Кремль шукає не переговорника, а інструмент для легітимізації власних умов.
