8 червня у Варшаві зібралася Капітула ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. На порядку денному — питання, яке ще два тижні тому здавалося немислимим: чи позбавляти президента України Володимира Зеленського відзнаки, врученої йому у 2023 році тодішнім президентом Анджеєм Дудою.
Що спровокувало кризу
Формальним приводом став указ Зеленського від 26 травня, підписаний до 10-ї річниці Сил спеціальних операцій: Окремому центру ССО «Північ» присвоєно почесне найменування «Героїв УПА». Президент Польщі Кароль Навроцький — історик, колишній директор Інституту національної пам'яті — відреагував різко. За його словами, Зеленський «дав найкращий матеріал і багато кисню російській пропаганді» та «довів, що Україна ментально не готова до європейської родини».
29 травня Навроцький оголосив: він запропонує капітулі розглянути позбавлення ордена. Невдовзі публічну солідарність висловив засновник «Солідарності» Лех Валенса — демонстративно зняв значок українського прапора, який носив від першого дня повномасштабного вторгнення.
Аргумент Сікорського: а як щодо Шредера?
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський обрав інший тон. У дописі в мережі X він сформулював незручну колізію:
«Сподіваюся, що після рішень капітули та президента Навроцького не складеться така ситуація, коли колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, який бере гроші у Путіна, залишиться кавалером Ордена Білого Орла, а того, хто бореться проти Путіна, позбавлять цього звання».
Радослав Сікорський, X
Раніше Сікорський пропонував і зовсім інший список кандидатів на позбавлення ордена — з більш далекої історії: Єкатерина II, Беніто Муссоліні та ексміністр оборони Польщі Антоній Мацеревич. Риторика очевидна: якщо орден справді несе моральний зміст, логіка його позбавлення мусить бути послідовною.
Чому Навроцький може не дійти до фіналу
Польські юристи вказують на суттєву правову колізію. Конституція Польщі відносить присудження орденів до президентських прерогатив, що не потребують підпису уряду, — але про позбавлення нагороди в ній немає жодного слова. Більшість правників доходять висновку: тут потрібна контрасигнатура прем'єр-міністра. Тобто без підпису Дональда Туска Навроцький юридично не має фінального слова.
Навіть рішення капітули — дорадче. Президент Польщі зобов'язаний його врахувати, але не зобов'язаний виконувати. Стаття 36 закону «Про ордени й відзнаки» передбачає позбавлення лише у двох виняткових випадках — зокрема, якщо нагороджений «вчинив діяння, внаслідок якого став негідним ордена».
Що стоїть за демаршем
Аналітики звертають увагу на контекст, у якому Навроцький підняв цю тему. За кілька днів до засідання капітули, 5–6 червня, до Варшави без попереднього оголошення прилетів керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов — і провів зустрічі із заступником глави МЗС, координатором спецслужб і міністром оборони Польщі. Те, що ініціатором була українська сторона, експерти розцінюють як сигнал: Київ розуміє серйозність ситуації.
- Конфлікт відбувається напередодні Міжнародної конференції з відновлення України у Гданську (25–26 червня).
- Паралельно тривають переговори про початок переговорів щодо вступу України до ЄС.
- Навроцькому — президенту без парламентської більшості — «справа УПА» дає змогу переключити увагу з менш вигідних для нього тем.
Як пише видання ZN.UA з посиланням на аналітика Петра Катеринича, Москва роками шукає саме такі тріщини — і цього разу Київ власноруч надав для цього привід.
Що далі
Якщо Навроцький все ж підпише указ про позбавлення ордена — і Туск його контрасигнує — це стане безпрецедентним дипломатичним кроком щодо союзника у стані активної війни. Якщо ж Туск відмовиться підписувати, криза з символічної перетвориться на конституційну — вже всередині самої Польщі.
Питання, яке залишається відкритим: чи погодиться уряд Туска поставити підпис під рішенням, яке Шредеру не загрожує нічим — а Зеленського символічно прирівняє до тих, кого Варшава вважає ворогами?
