27 жовтня 2024 року в одеській клініці Odrex помер Аднан Ківан — 62-річний девелопер, засновник корпорації KADORR Group та власник Kyiv Post. Через рік, у жовтні 2025-го, слідчі вручили підозри двом лікарям: завідувачу хірургічного відділення №2 Віталію Русакову та клінічній онкологині Марині Бєлоцерковській. Їх обвинувачують за ч. 1 ст. 140 КК України — неналежне виконання професійних обов'язків медичним працівником.
За версією обвинувачення, після операції Ківану не призначили необхідну антибактеріальну терапію і не відреагували на ознаки ускладнень. За висновками комісійної судово-медичної експертизи ОГП, ці упущення спричинили сепсис, що на тлі онкологічного процесу призвів до смерті пацієнта. Обидва лікарі залишаються під нічним домашнім арештом. Русакова також відсторонено від посади. Сторона захисту та адміністрація Odrex усі звинувачення відкидають.
Момент, обраний для клопотання
5 травня 2026 року Приморський районний суд Одеси мав нарешті перейти до ключового етапу: допиту незалежного експерта-онколога, який мав оцінити — відповідали дії лікарів медичним протоколам чи ні. Натомість адвокат Русакова Микола Ореховський заявив клопотання про передачу справи до іншого суду. Підстава: представник потерпілої сторони Данііл Гранін у 2016–2020 роках працював у Приморському районному суді Одеси.
Сам Гранін заперечив будь-який зв'язок із нинішнім складом суду: суддя Лариса Переверзєва почала працювати в Приморському суді вже після його звільнення. Адвокат потерпілих Олександр Дімоглов назвав клопотання процесуальним затягуванням:
«Не було надано доказів безпосередньої взаємопов'язаності між роботою адвоката Граніна та суддею Переверзевою. Обґрунтованих підстав для того, щоб передавати справу до іншого суду, вважаю, що не було надано. Сама поведінка і саме це клопотання розцінюю як затягування судового розгляду».
— адвокат потерпілих Олександр Дімоглов, судове засідання 5 травня 2026 року
Попри заперечення, суд задовольнив клопотання та направив подання до Одеського апеляційного суду. Апеляційний суд передав справу до Київського районного суду Одеси. Провадження фактично запустили заново.
Де тут арифметика ризику
Ч. 1 ст. 140 КК належить до злочинів невеликої тяжкості. Для них стаття 49 КК встановлює трирічний строк давності. Відлік почався від дати смерті Ківана — 27 жовтня 2024 року. Це означає, що вирок, який набере законної сили, суд має ухвалити до кінця жовтня 2027 року. Якщо цього не станеться — провадження може бути закрито незалежно від змісту медичних висновків.
Процесуальна логіка тут проста: кожна зміна суду означає новий підготовчий етап, нове ознайомлення з матеріалами, нові організаційні засідання. Саме у цій механіці — а не у відкидання доказів — і полягає ризик для сторони обвинувачення. Як зазначають правники, у справах із коротким строком давності «фактор часу стає не менш важливим, ніж самі докази».
Варто зауважити: ініціатива змінити юрисдикцію виникла саме тоді, коли процес впритул підійшов до медичної доказової бази. Це збіг хронологій, який юридичне середовище схильне розцінювати як класичну тактику процесуального затягування.
Паралельний тиск на клініку
Поки суд переїжджає між будівлями, Офіс генерального прокурора звернувся до МОЗ із вимогою перевірити Odrex і позбавити клініку ліцензії у разі виявлених порушень. Слідчі отримали висновок клініко-експертної оцінки якості надання медичної допомоги від Департаменту охорони здоров'я Одеської ОДА. Клініка, своєю чергою, оскаржила арешт корпоративних прав.
- Обвинувачені: хірург Русаков та онколог Бєлоцерковська (звільнена з Odrex)
- Запобіжний захід: нічний домашній арешт до 22 травня 2026 року
- Поточний суд: Київський районний суд Одеси
- Строк давності спливає: жовтень 2027 року
- Статус медичної експертизи: ще не заслухана
Родина Аднана Ківана — дружина та син — залишається потерпілою стороною у провадженні. Для них ризик очевидний: якщо строки вийдуть, суд так і не відповість, чи були дії лікарів причиною смерті.
Київський районний суд Одеси зможе ухвалити вирок до жовтня 2027-го лише за умови, що новий розгляд розпочнеться без зволікань і суд буде активно протидіяти процесуальним зловживанням — саме про це говорять експерти. Питання в іншому: чи є в суду інструменти і, головне, воля, щоб не дати процедурним маневрам замінити вирок по суті.
