Вступ
У своєму новорічному зверненні президент Фінляндії Александр Стубб поставив просте, але важливе питання: мир часто буває компромісом, і не всі пункти угоди будуть здаватися справедливими. Про виступ повідомляє фінське видання Yle. Це повідомлення варте уваги українського читача, бо відображає реалістичний підхід одного з ключових європейських сусідів до закінчення війни.
Що сказав Стубб
"Мир найчастіше – це компроміс. Ми маємо бути готові до того, що не всі пункти мирної угоди, ймовірно, відповідатимуть нашому уявленню про справедливість"
— Александр Стубб, президент Фінляндії
Він також підкреслив, що 2026 рік може стати вирішальним для України, але все залежить від дій Росії: "Ми не можемо бути впевнені, чи готова Росія до миру". Стубб окремо торкнувся і відносин із США в контексті нового політичного циклу там, зазначивши, що трансатлантична співпраця цінна, але перебуває в перехідному стані.
Чому це важливо для України
Коментар Стубба — не лише дипломатична заувага. Це фрейм для практичних рішень: якщо мирні переговори почнуться або посиляться у 2026 році, Україна має готуватися до двох реалій одночасно. По-перше, частина компромісів може стосуватися територій, гарантій безпеки або етапності повернення контролю. По-друге, результат залежатиме не тільки від позиції Києва та його партнерів, а від готовності Москви до стабільного припинення вогню і виконання домовленостей.
Аналітики та дипломати звертають увагу, що у такому сценарії вирішальним стане поєднання дипломатії, оборонної стійкості та чітких міжнародних гарантій — саме те, що захищає інтереси українців, коли компроміси неминучі.
Позиція США і трансатлантика
Стубб прямо зазначив, що відносини зі США перебувають у фазі змін. Це неминуче впливає на швидкість і характер допомоги, а отже — на переговорну динаміку. Європейські столиці тепер більше оцінюють власні механізми безпеки і готові до автономних дипломатичних кроків, але без збереження трансатлантичних гарантій повна стабілізація буде менш надійною.
Висновок
Повідомлення Стубба — це сигнал: час готуватися не лише до перемовин, а й до складних компромісів. Для України це означає підсилення обороноздатності, чітке визначення непереговорних червоних ліній і роботу з партнерами над юридично зобов'язуючими гарантіями безпеки. Декларації про «готовність до миру» мають трансформуватися в конкретні договори і механізми контролю їх виконання. Інакше ризик отримати мир на папері без реального повернення безпеки збережеться.
Джерело: Yle. Коментарі та аналітичні висновки — на основі публічних виступів і оцінок європейських експертів.
