3 липня у Варшаві зустрінуться міністри закордонних справ України та Польщі — Андрій Сибіга і Радослав Сікорський. Зустріч підтвердили обидві сторони: речник польського МЗС Мачєй Вевюр та речник українського МЗС Георгій Тихий.
Формально — робочі переговори про двосторонні відносини та ситуацію на фронті. Але за лаштунками йдеться про кризу, яка тягнеться з травня.
Як дійшло до кризи
26 травня Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА». У документі це пояснено «відновленням історичних традицій національного війська». У Польщі — хвиля критики.
Президент Польщі Кароль Навроцький відкликав в Зеленського орден Білого Орла — найвищу державну нагороду країни. Зеленський відправив орден назад поштою. Від нагород відмовилися також колишні президенти Кучма, Ющенко та Порошенко — солідаризуючись із рішенням Зеленського.
«Польща неодноразово наголошувала українській стороні на особливій важливості цього питання. Присвоєння підрозділу найменування на честь Героїв УПА виходить далеко за межі внутрішніх справ України».
— Кароль Навроцький, президент Польщі
Показово, що навіть прем'єр Дональд Туск, традиційно проукраїнський, заявив, що «українська сторона сама спричинила цю проблему, тож нехай тепер шукає рішення» — і додав, що «цілком розуміє» реакцію Навроцького. Міністр Сікорський публічно назвав відкликання ордена «неадекватним», але визнав, що польська сторона «має підстави бути невдоволеною».
Що Сибіга везе до Варшави
1 липня Верховна Рада ухвалила закон про Національний пантеон — реєстр видатних постатей, які визначали розвиток України. Того ж дня польське видання Wirtualna Polska з посиланням на джерела в дипломатичних колах повідомило: Сибіга прибуде до Варшави з конкретною пропозицією.
За даними видання, Київ готовий запропонувати включити до Пантеону генерала Марка Безручка — командира армії УНР, який разом із польськими силами брав участь у Київській операції 1920 року та обороняв Замостя від більшовиків. Сьогодні його ім'ям названо сквер у варшавському районі Воля і перехрестя у Вроцлаві.
Логіка пропозиції: Безручко — спільна постать, яку шанують обидві нації, і його присутність у Пантеоні стала б дипломатичним сигналом про готовність Києва до діалогу з болісних історичних питань.
Чому Польща не переконана
Джерела Wirtualna Polska у дипломатичних колах Польщі характеризують пропозицію щодо Безручка як «бажану» — але таку, що не гарантує «реальних якісних змін». Побоювання конкретні: що пізніше до Пантеону все одно потраплять постаті, пов'язані з ОУН-УПА — зокрема, командири, яких у Польщі вважають причетними до Волинської трагедії. Цю тему польські євродепутати вже винесли на рівень Європарламенту.
- Закон про Пантеон не містить переліку осіб — рішення про включення прийматимуться окремо
- Механізму узгодження з іноземними партнерами в законі немає
- Польська сторона хоче гарантій щодо майбутнього складу Пантеону — не лише символічних жестів
Сибіга летить до Варшави з Японії — зупинка по дорозі додому, що вже сама по собі говорить про пріоритет зустрічі. Але дипломатична вага її залежатиме не від того, яке ім'я буде озвучено, а від того, чи погодиться Київ на будь-яку форму консультацій з Варшавою щодо майбутнього наповнення Пантеону.
Якщо Польща отримає лише жест — ім'я генерала без механізму впливу на наступні рішення — то питання, чи вдасться зупинити ескалацію до президентських виборів у Польщі 2027 року, залишиться відкритим.
