Терехов, Умєров, Зеленський — топ довіри. КМІС зафіксував, кому вірять українці під час війни

Свіже опитування КМІС показує незвичну картину: мер міста під постійними обстрілами випереджає президента, а довоєнні «важковаговики» Бойко і Тимошенко — на дні рейтингу.

687
Поділитися:
Ігор Терехов (Фото: Харківська міськрада)

Київський міжнародний інститут соціології опублікував дані про рівень довіри українців до публічних політиків. Результати фіксують трансформацію, яка почалася 24 лютого 2022 року і, схоже, закріпилася надовго: довоєнна політична архітектура більше не визначає, кому вірить суспільство.

Хто в топі — і чому це не випадково

Трійку лідерів довіри формують мер Харкова Ігор Терехов, міністр оборони Рустем Умєров та президент Володимир Зеленський. Ця конфігурація симптоматична: всі троє — фігури, пов'язані з конкретною відповідальністю під час активної фази війни. Терехов керує містом, яке з 2022 року регулярно потрапляє під удари; Умєров очолив Міноборони після резонансних скандалів із закупівлями і позиціонується як технократ-реформатор; Зеленський залишається символом рішення не залишати Київ у перші дні вторгнення.

Важливий нюанс, який КМІС фіксує в методології: довіра вимірюється не в абсолютних цифрах симпатії, а як баланс між тими, хто довіряє, і тими, хто не довіряє. Це жорсткіший показник, ніж просте «подобається».

Феномен Ляшка — і що за ним стоїть

Окремо в дослідженні виділяється Олег Ляшко. Його показники довіри помітно вищі, ніж можна було б очікувати від політика, який у довоєнному медіапросторі асоціювався переважно з епатажем. Одне з пояснень — Ляшко як міністр соціальної політики веде комунікацію у форматі, орієнтованому на старшу аудиторію з регіонів, менш охоплену цифровими медіа. Інше — ефект низької стартової бази: критиків у нього багато, але частина аудиторії, яка раніше його ігнорувала, почала сприймати нейтральніше на тлі роботи з виплатами та соціальними питаннями під час війни.

Бойко і Тимошенко — реліквії довоєнного світу

Юрій Бойко та Юлія Тимошенко фіксуються в нижній частині рейтингу. Обидва були впізнаваними фігурами до 2022 року, але їхній політичний капітал формувався в логіці мирного часу — електоральних циклів, коаліційних торгів, медійних скандалів. Ця логіка з лютого 2022-го виявилася нерелевантною. Довіра в умовах війни, як показує дослідження, корелює не з досвідом «великої політики», а з видимою конкретною дією або символічною присутністю там, де важко.

У Бойка додатковий тягар — його попередні зв'язки з проросійськими структурами, які в контексті повномасштабного вторгнення стали незмивним маркером для більшості аудиторії.

Що це означає системно

Дані КМІС фіксують не просто рейтинги — вони описують нову модель легітимності. Українці під час війни делегують довіру тим, хто має пряму функцію і не ховається від неї. Це не гарантія якості управлінських рішень, але це критерій відбору, який принципово відрізняється від довоєнного.

Відкрите питання: якщо ця модель збережеться після завершення активної фази війни — чи знайдуть довоєнні «важковаговики» спосіб повернути релевантність, або українська політика остаточно перезавантажить своїх головних гравців?

Новини світу

Схожі новини

Політика

Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді (Мадяр) отримав найвищий баланс довіри серед усіх 18 публічних осіб у дослідженні КМІС — +63%. Але за відсотком тих, хто довіряє, його випереджає Залужний. Різниця в методиці читання цифр змінює весь рейтинг.

Політика

Опитування INSCOP Research фіксує рекордну підтримку унії з боку Румунії. Натомість у Молдові картина протилежна — і саме це робить цифри політично нерелевантними без молдовського референдуму.