9 квітня народний депутат Олексій Гончаренко опублікував 12-секундне відео: приміщення з ґратами, облупленою штукатуркою — і підпис, що це умови утримання у Прилуцькому РТЦК та СП. Чернігівський обласний ТЦК відповів того ж дня.
«Зазначене у відео приміщення не має жодного відношення до Прилуцького РТЦК та СП, а сам матеріал є фейковим і має ознаки цілеспрямованої інформаційно-психологічної операції, спрямованої на дискредитацію Збройних Сил України та зрив мобілізаційних заходів».
— Офіційна заява Чернігівського обласного ТЦК і СП
Стандартна відповідь. Питання в тому, скільки разів вона вже звучала — і що траплялось потім.
Той самий сценарій — двічі поспіль
Гончаренко в дописі сам нагадав контекст: напередодні на засіданні тимчасової слідчої комісії розбирали кейс Білоцерківського РТЦК. Там теж спочатку говорили про «ремонт». Омбудсмен Дмитро Лубінець ще 4 грудня 2025 року провів офіційний моніторинговий візит і зафіксував антисанітарію, відсутність спальних місць і базових умов гігієни. Проблеми так і не усунули до публічного скандалу.
В Ужгородському РТЦК, куди також виїхав представник офісу Омбудсмена, зафіксували людей, яких тримали кількадесят днів в антисанітарних умовах без медичної допомоги. Представнику офісу перешкоджали під час візиту. Лубінець прямо назвав систему «моделлю вседозволеності», а приміщення ТЦК — «місцями несвободи без жодних юридичних підстав».
Щодо Прилук Гончаренко повідомив, що звернувся до Лубінця з запитом про перевірку.
Що насправді перевіряється
Заява ТЦК стверджує: приміщення з відео — не їхнє. Це конкретне й перевірне твердження. Але воно не відповідає на інше питання: в яких умовах тримають людей у приміщеннях, які офіційно вважаються їхніми?
Саме так працювала відповідь Білоцерківського ТЦК на засіданні ТСК: підвальне приміщення, зафіксоване Лубінцем, оголосили «бомбосховищем, а не місцем утримання». Технічно — інше приміщення. Фактично — люди там перебували.
Механізму незалежної перевірки — без попередження, з правом фіксації — досі не існує ні для народних депутатів, ні для журналістів. Офіс Омбудсмена має такі повноваження, але, як показав Ужгород, навіть його представникам можуть перешкоджати на місці.
Якщо Лубінець проведе моніторинговий візит до Прилук і отримає безперешкодний доступ до всіх приміщень — відповідь на питання про «фейк» з'явиться сама. Якщо ні — аргумент «не наше приміщення» залишиться єдиним, що можна перевірити.
