7 червня в Лондоні Зеленський і лідери Великої Британії, Франції та Німеччини — Стармер, Макрон і Мерц — підписали спільну заяву з п'ятьма умовами «справедливого і тривалого миру». Серед них: негайне повне припинення вогню за ініціативою Путіна, переговори від поточної лінії зіткнення, юридично обов'язкові гарантії безпеки для України. Польщі в кімнаті не було.
«Нас немає — значить, нас не почують»
У вівторок, 9 червня, прем'єр Польщі Дональд Туск відкрито розкритикував формат Е3. За повідомленням Reuters, він заявив, що роль Варшави в підтримці України та її позиція на східному фланзі НАТО унеможливлюють виправдання будь-якої переговорної структури, яка залишає Польщу поза кімнатою. Аналогічну позицію зайняла Італія — Рим також не був запрошений.
«Польща повинна брати участь у переговорах щодо майбутнього України»
Дональд Туск, прем'єр-міністр Польщі, Reuters, 9 червня
Аргумент Туска не зводиться до протоколу. Польща — найбільший у НАТО витратник на оборону відносно ВВП: у 2025 році це близько 4,3% ВВП. Від 2022-го вона слугує військово-логістичним і гуманітарним хабом для підтримки України та прийняла мільйони українських біженців. За даними EUToday, суперечка про формат — це фактично змагання за те, хто сформує загальноєвропейську позицію ще до прямого контакту з Москвою чи Вашингтоном.
Відповідь: партнерство так, місце за столом — не обіцяли
Пресслужба Стармера відреагувала стримано: Лондон налаштований співпрацювати з усіма європейськими партнерами, зокрема з Польщею, заради досягнення миру в Україні. Розширення формату Е3 до Е5 — на вимогу Варшави й Риму — прямо обіцяно не було.
Натомість уже наступного дня, 11 червня, Стармер і Туск підписали у Лондоні двосторонній безпековий договір. За даними британського уряду, угода передбачає спільне виробництво зенітних ракет нового покоління середньої дальності, розширення використання безпілотних систем на східному фланзі НАТО та масштабні спільні навчання. Стармер назвав це «поколінним стрибком» у відносинах двох країн. Договір слідує за аналогічними угодами Лондона з Парижем і Берліном.
Дипломатія паралельних треків
Логіка британської позиції проглядається чітко: E3 — оперативний формат для швидких рішень із найближчими союзниками, двосторонні договори — механізм для ширшого кола партнерів. Проблема в тому, що саме в E3 формулюються умови миру, а не в двосторонніх угодах. Польща, яка більше за будь-яку іншу країну ЄС межує з театром воєнних дій, отримує договір про ракети, але не місце там, де визначаються принципи врегулювання.
За аналізом EUToday, відсутність Польщі на ключових переговорних майданчиках — від берлінської зустрічі жовтня 2024-го до лондонської червня 2025-го — перетворюється на системну тенденцію, а не на разовий протокольний збій.
Якщо Москва погодиться на переговори, а E3 сяде за стіл без Варшави — чи визнає Польща результати формату, у формуванні якого вона не брала участі?
