16 липня Верховна Рада затвердила новий склад Кабміну, а разом із ним — постанову №963, яка перекроїла карту центральних органів влади. Сім міністерств змінили назви або функції. Але два рішення вирізняються на тлі решти — і кожне має конкретне числове підґрунтя.
250 мільярдів причин повернути Мінагро
Рік тому, у липні 2024-го, Кабмін ліквідував Міністерство аграрної політики, поглинувши його в новостворене Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Тепер рішення скасовано: відомство відновлено, і очолив його Тарас Висоцький — той самий заступник міністра, який ще у червні виступав на Лондонській конференції Міжнародної ради по зерну, анонсуючи зернові орієнтири на 2025/26 маркетинговий рік.
«Наше завдання — створювати більше вартості всередині країни. Ми вже маємо сильні приклади: соняшникова олія і шрот, де Україна утримує потужні позиції»
Тарас Висоцький, виступ на IGC Grains Conference 2026, Лондон, червень 2025
Контекст важливий: за оцінкою самого Висоцького, через відновлене Мінагро розподілятиметься близько 250 млрд грн на рік — фінансування з держбюджету плюс кошти Єврокомісії та інших донорів. Концентрація таких потоків в одному відомстві — аргумент на користь спеціалізації, але водночас і ризик: агенцій контролю за витрачанням у постанові №963 не згадано.
Паралельно Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства перейменовано на Міністерство економіки та довкілля й передано під керівництво Олександра Кравченка. Відтак «сільське господарство» з назви зникло — разом із відповідним блоком повноважень.
4,6 мільйона людей і перший рядок у вивісці
Друге рішення — структурне й символічне водночас. Міністерство розвитку громад та територій розділено на два: Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту (Микола Калашник) і Міністерство у справах громад, територій та внутрішньо переміщених осіб, яке очолив народний депутат від «Слуги народу» Віталій Безгін, колишній голова профільного комітету Верховної Ради.
За даними Міністерства соціальної політики, станом на грудень 2025 року в Україні зареєстровано 4,62 млн ВПО — понад 2,76 млн жінок і 1,86 млн чоловіків, 837 тис. дітей. Раніше питання переселенців розпорошувалися між Мінсоцполітики, Мінреінтеграції та Мінрегіоном. Тепер, принаймні формально, є одна адреса.
Символічна деталь: це перший випадок, коли абревіатура «ВПО» з'явилася безпосередньо в офіційній назві міністерства — через понад три роки після початку повномасштабного вторгнення.
Реорганізація також торкнулася інших відомств:
- Міністерство соціальної політики об'єднало в собі ліквідоване Міністерство національної єдності та перейменоване на Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності.
- Міністерство освіти очолив Андрій Бутенко замість Оксена Лісового.
- Міністерство внутрішніх справ — Іван Вигівський.
- Міністерство цифрової трансформації — Оксана Ферчук, Мін'юст — Денис Маслов.
Реорганізація чи перезапуск?
Структурний поділ — необхідна, але недостатня умова. Мінагро повернулося без чітко прописаного механізму контролю за 250-мільярдним бюджетом. Міністерство у справах ВПО отримало назву — але поки не оприлюднило ні стратегії інтеграції переселенців, ні критеріїв, за якими вимірюватиметься його робота. Попередня Стратегія щодо внутрішнього переміщення до 2024 року, за визнанням самих розробників, втратила актуальність після 24 лютого 2022-го і так і не була повноцінно замінена.
Якщо протягом шести місяців Міністерство у справах громад, територій та ВПО не ухвалить оновленої стратегії з вимірюваними показниками — реорганізація залишиться переважно адміністративним ребрендингом, а не відповіддю на потреби 4,6 мільйона людей.