Рано-вранці 7 квітня Ленінградська область знову опинилась під атакою безпілотників. Губернатор Олександр Дрозденко підтвердив займання у зоні порту Усть-Луга. Telegram-канал Supernova+, що відстежує удари по російських об'єктах, поширив відео нової пожежі.
Удар стався через 48 годин після того, як Bloomberg повідомив про часткове відновлення роботи порту: 5 квітня танкер класу Aframax Jewel почав завантаження — перше з кінця березня. За даними агентства, відновлення радше свідчило про спробу повернути порт до мінімально функціонального режиму, ніж про реальне усунення наслідків попередніх ударів.
«В Усть-Лузі у зоні порту ведеться локалізація загоряння»
Олександр Дрозденко, губернатор Ленінградської області, 7 квітня
Десять днів, п'ять ударів
За даними Reuters, атака 7 квітня — вже п'ята по Усть-Лузі за останні десять днів. Під час найбільш масованого удару наприкінці березня, за оцінкою BBC на основі супутникових знімків і теплових даних NASA, було пошкоджено або знищено щонайменше вісім резервуарів зберігання нафти у самому порту. Вогонь тоді було видно з Фінляндії.
Усть-Луга — один із найбільших універсальних портів Росії на Балтиці. У 2025 році його вантажообіг склав 130,5 млн тонн: сира нафта, нафтопродукти, вугілля, зерно, добрива. Потужність перевалки нафти — близько 700 тис. барелів на добу.
Що це означає для російського бюджету
За розрахунками Reuters на основі ринкових даних, у пікові дні березня було заблоковано до 40% нафтоекспортних потужностей Росії. Станом на початок квітня цей показник знизився приблизно до 20%, але джерела агентства кажуть, що навіть це достатньо, щоб впливати на обсяги видобутку. За даними Bloomberg, після серії ударів балтійські порти скоротили поставки до найнижчого рівня з 2022 року.
За оцінкою Financial Times, атаки позбавили Кремль надприбутків від нафти в момент, коли ціни зросли на тлі близькосхідної напруги. Нафта і газ забезпечують чверть надходжень до держбюджету РФ. Держкомпанія «Транснефть» відмовилась коментувати Bloomberg відновлення операцій.
Примітно, що член парламенту Фінляндії Хейккі Аутто в коментарі Reuters закликав ЄС запровадити суворіші санкції проти російської нафти — не чекаючи, поки порти знищать дрони.
Контекст: ризики і межі
The Times раніше зазначала, що удари по балтійській інфраструктурі створюють певні ризики для країн — членів НАТО у регіоні, передусім через близькість до морських шляхів. Цей аспект залишається предметом дискусій у Брюсселі, однак публічних заперечень від союзників поки не надходило.
Kyiv Independent уточнює, що ЗСУ або СБУ публічно підтвердили причетність до окремих ударів — зокрема, СБУ взяло на себе відповідальність за удар 29 березня, назвавши його ураженням інфраструктури нафтового терміналу. Деталі атаки 7 квітня офіційно не підтверджені українською стороною.
Якщо порт знову зупинить відвантаження — це означатиме, що відновлення 5 квітня було лише технічною паузою між ударами, а не реальним поверненням до операційної стабільності. Питання практичне: чи може Росія підтримувати бодай мінімальний нафтоекспорт через Балтику за умови, що атаки тривають із частотою раз на два дні?
