Що сталося
Вовчанськ у Харківській області перебуває в значній мірі в руїнах, а російські підрозділи контролюють велику частину міста. У ефірі телемарафону начальник управління комунікацій угруповання Об'єднаних сил Віктор Трегубов повідомив, що противник намагається взяти в оточення українські підрозділи, які утримують позиції на півдні міста.
"Більша частина Вовчанська зараз, об'єктивно – це руїни. І більша частина руїн, нажаль, перебуває під контролем російських сил. Попри те, що на півдні міста зберігається українська присутність, ворог намагається її ліквідувати"
— Віктор Трегубов, начальник управління комунікацій угруповання Об'єднаних сил (ефір телемарафону)
Позиція на місці
За повідомленням Трегубова, противник проводить флангові атаки, намагаючись охопити підрозділи на півдні та змусити їх відійти або потрапити в оточення. Утримання позицій у поруйнованому місті ускладнює оборону та організацію постачання.
Чому це важливо
Оточення — це не лише тактичний успіх противника, але й удар по логістиці: перерізані підходи ускладнюють підвезення боєприпасів, евакуацію поранених і ротацію сил. Саме цей фактор часто визначає, чи зможе підрозділ довго зберігати позицію.
Порівняння з Куп'янськом, де росіяни обмежені кількома будинками і відрізані від основних сил, підкреслює особливості району — у Вовчанську через масштаби руйнувань і концентрацію ворога завдання складніше.
Що вказують експерти
Військові експерти звертають увагу на дві критичні змінні: доступність ліній постачання і можливість маневру резервами. Якщо командира вдасться зберегти підвоз і застосувати контрзаходи по флангах ворога, ризик оточення знизиться. Інакше — позиції можуть опинитися під значним тиском.
"Тобто просто охопити українські війська на півдні міста і змусити їх відійти, або взагалі потрапити в оточення. Не вдається, але дуже активно намагаються. Там справді складно – в поруйнованому місті не просто тримати якусь оборону"
— Віктор Трегубов, начальник управління комунікацій угруповання Об'єднаних сил
Висновок
Ситуація у Вовчанську демонструє, як місцеві тактичні дії можуть мати ширші наслідки для фронту. Результат залежатиме від логістичної стійкості та швидкості рішень командування: поки українські підрозділи тримаються, але найближчі доби будуть критичними. Чи вдасться знизити тиск і перевести ініціативу — питання, яке потребує уваги як військового керівництва, так і партнерів, що відповідають за забезпечення.
