23 липня, під час спільної пресконференції з прем'єром Ірландії Міхолом Мартіном, президент Зеленський окреслив, як він бачить найближчий дипломатичний сценарій. Телефонна розмова з Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом напередодні дала йому кілька американських ідей — без деталей, «щоб не зіпсувати процес».
Логіка двох кроків
Схема, яку описав Зеленський, лінійна: американці спочатку передають пропозиції росіянам, потім — тристороння зустріч. Термін — до осені.
«Якби від нас залежало, вона була б уже в липні. Але не все залежить від нас».
Володимир Зеленський, пресконференція у Києві, 23 липня
Ключовий момент, який у більшості повідомлень лишається в тіні: жодного зафіксованого механізму контролю чи верифікації для цього процесу публічно не названо. Пропозиції — є, терміни — є, зобов'язань із конкретними наслідками за їх недотримання — немає.
Що відбувалося паралельно
Поки Зеленський говорив у Києві, у Манілі на полях форуму АСЕАН зустрілися держсекретар США Марко Рубіо та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. За словами Рубіо, сторони обговорили «необхідність припинення війни» — але деталей він не надав. МЗС Росії, зі свого боку, повідомило про «обмін думками», не згадавши жодного результату.
Позиція Москви при цьому залишається незмінною: як пише ZN.ua з посиланням на заяви Лаврова, Росія декларує готовність до переговорів лише на умовах фактичної здачі Донбасу — тобто визнання Києвом окупованих, але ще не захоплених територій Донецької області. Ще 22 липня Bloomberg із посиланням на джерела, близькі до Кремля, написав, що Путін не планує жодних територіальних поступок і розраховує на захоплення Донбасу до кінця року.
Рубіо визнав, що переговори «останніми місяцями не досягли значного прогресу», і припустив, що знадобляться нові ідеї, оскільки попередні пропозиції Київ відхилив.
Де точка напруги
Зеленський говорить про тристоронню зустріч як про процес, у якому Україна — активний учасник. Але реальна послідовність виглядає інакше: спершу США і Росія, і лише потім — Київ. Тобто Україна заходить у кімнату вже після того, як американці поговорили з Москвою наодинці.
- Формат: не визначений публічно — ні рівень делегацій, ні порядок денний
- Механізм примусу до виконання: відсутній у відкритому доступі
- Позиція Росії: «готовність» без поступок по території
- Позиція США: пошук «нових ідей», визнання тупика попередніх
Рубіо перед зустріччю з Лавровим публічно ігнорував журналістські запитання про те, коли Росія припинить війну. Це не протокольна пауза — це відсутність відповіді на центральне питання переговорного процесу.
«Ми залишаємося відкритими й готовими відігравати конструктивну роль у завершенні цієї війни, якщо з'явиться така можливість».
Марко Рубіо, перед зустріччю з Лавровим у Манілі
Зустріч у Манілі завершилася без оголошених результатів. Домовилися «продовжити контакти».
Якщо американці після розмов з Москвою повернуться до Києва з пропозицією, яка знову стосуватиметься Донбасу — чи лишиться у Зеленського простір для маневру всередині країни, або відмова знову поховає «вікно до осені»?
