Зеленський назвав листопад орієнтиром завершення гарячої фази — але умова залишається відкритою

Президент допустив кінець активних бойових дій уже цього року — якщо Україна отримає гарантії безпеки. Для економіки, яка зростає лише на 2% при 57% бюджету на оборону, різниця між «можливо» і «точно» — це роки відновлення.

824
Поділитися:
Володимир Зеленський (Фото: Офіс президента)

25 травня президент Володимир Зеленський зустрівся з фракцією «Слуга народу» — і вперше публічно прив'язав можливе завершення гарячої фази до конкретного терміну. Деталі стали відомі не з офіційного брифінгу, а з допису нардепки Ольги Василевської-Смаглюк, яка вирішила розповісти сама — «бо однаково зіллють телеграм-каналам».

Що сказав Зеленський

За словами Василевської-Смаглюк, левова частка зустрічі була присвячена перспективі деескалації. Президент окреслив три речі: термін, умову і загрозу.

«До листопада розглядається можливість, за умови надання гарантій безпеки, завершити гарячу фазу. Зараз у нас є перевага на фронті, якою можна скористатись. Основна мета — не дати РФ можливість обманути і після короткої перерви розпочати нові бойові дії».

Ольга Василевська-Смаглюк, нардепка від «Слуги народу»

Голова фракції Давид Арахамія після зустрічі написав, що «наступні 6 місяців мають стати часом максимальної концентрації та стабілізації роботи країни». Серед пріоритетів — стійкість держінституцій, підтримка армії, своєчасні виплати людям, енергетика і кроки до членства в ЄС. Окремо обговорювалася дипломатія: Зеленський очікує від Європи рішення, хто стане модератором мирного треку, і найближчим часом чекає делегацію зі США.

Що стоїть за «можливістю»

Слово «розглядається» — не випадкове. Зеленський не оголосив переговори і не назвав конкретного формату гарантій. Фраза фіксує вікно можливостей, а не рішення. Це важливо розрізняти: Київ неодноразово наголошував, що «заморожування» без реальних гарантій — гірший сценарій, ніж продовження бойових дій, бо дає Москві час переозброїтися.

Саме тому в центрі дискусії — не дата, а механізм. Які країни підпишуться під гарантіями, якого формату, з якими зобов'язаннями щодо реакції у разі нового удару — цього публічно досі не визначено.

Ціна питання для економіки

Для пересічного українця різниця між «гаряча фаза до листопада» і «війна ще рік» — це не абстракція. Це курс гривні, доступність кредиту, повернення переселенців і швидкість відновлення зруйнованого житла.

ЄБРР у своєму останньому звіті зафіксував: реальний ВВП України у 2025 році зріс лише на 2% — і це з урахуванням прискорення до 3% наприкінці року. Банк вдвічі знизив прогноз на 2026 рік — з 5% до 2,5%, пояснивши: попередній оптимізм будувався на припущенні про припинення вогню та початок реконструкції. Цього не сталося.

Oxford Economics підрахував різницю між сценаріями точніше: стале перемир'я на умовах України дає відновлення за 12,3 року; нестабільне перемир'я на умовах Росії розтягує цей процес до 40,8 року. Базовий сценарій без жодного перемир'я — 27 років.

Центр економічної стратегії наводить мінімальну планку: якщо після завершення війни ВВП зростатиме щонайменше на 7% щороку до 2030-го, Україна зможе вийти на рівень 300 млрд доларів — достатній, щоб фінансувати оборону, соціальні виплати ветеранам і базову інфраструктуру одночасно. Нижче цієї позначки — компроміси між безпекою і соціалкою стають неминучими.

Чого бракує в публічній картині

Зустріч була закритою. Все, що відомо громадськості, — це те, що вирішили розповісти самі депутати. Арахамія підтвердив: обговорювали виклики для економіки й основні завдання держави. Деталей — жодних. Це означає, що між «листопадом як орієнтиром» і реальними переговорами про гарантії лежить ціла конструкція, яка публічно не існує.

Ключове питання не в тому, чи встигне гаряча фаза завершитися до листопада — а в тому, які саме гарантії безпеки вважатимуться достатніми, щоб Київ погодився зупинити вогонь. Якщо до осені цей механізм не з'явиться у конкретному юридичному вигляді — термін стане черговим орієнтиром, що минув без наслідків.

Новини світу

Схожі новини

Політика

Під час звіту перед парламентським комітетом Бюро економічної безпеки назвало 3,8 млрд грн відшкодованих державі коштів, хоча реальна цифра за 2025 рік — 47 млн. Різниця виявилася не помилкою округлення, а чужими роками.

Політика

ЄС офіційно відкрив шостий переговорний кластер «Зовнішні відносини», що охоплює оборону та СЗБП. Віцепрем'єр Качка чесно пояснив: переговорний прогрес і гарантії безпеки — це різні треки, і один не замінює другий.

Політика

19 травня над озером Виртсьярв вперше в історії НАТО бойовий літак Альянсу збив безпілотник — ймовірно, українського походження, що збився з курсу під час атаки на об'єкти РФ. Міністр оборони України вибачився. Питання залишилось: як не допустити повторення.