25 травня президент Володимир Зеленський зустрівся з фракцією «Слуга народу» — і вперше публічно прив'язав можливе завершення гарячої фази до конкретного терміну. Деталі стали відомі не з офіційного брифінгу, а з допису нардепки Ольги Василевської-Смаглюк, яка вирішила розповісти сама — «бо однаково зіллють телеграм-каналам».
Що сказав Зеленський
За словами Василевської-Смаглюк, левова частка зустрічі була присвячена перспективі деескалації. Президент окреслив три речі: термін, умову і загрозу.
«До листопада розглядається можливість, за умови надання гарантій безпеки, завершити гарячу фазу. Зараз у нас є перевага на фронті, якою можна скористатись. Основна мета — не дати РФ можливість обманути і після короткої перерви розпочати нові бойові дії».
Ольга Василевська-Смаглюк, нардепка від «Слуги народу»
Голова фракції Давид Арахамія після зустрічі написав, що «наступні 6 місяців мають стати часом максимальної концентрації та стабілізації роботи країни». Серед пріоритетів — стійкість держінституцій, підтримка армії, своєчасні виплати людям, енергетика і кроки до членства в ЄС. Окремо обговорювалася дипломатія: Зеленський очікує від Європи рішення, хто стане модератором мирного треку, і найближчим часом чекає делегацію зі США.
Що стоїть за «можливістю»
Слово «розглядається» — не випадкове. Зеленський не оголосив переговори і не назвав конкретного формату гарантій. Фраза фіксує вікно можливостей, а не рішення. Це важливо розрізняти: Київ неодноразово наголошував, що «заморожування» без реальних гарантій — гірший сценарій, ніж продовження бойових дій, бо дає Москві час переозброїтися.
Саме тому в центрі дискусії — не дата, а механізм. Які країни підпишуться під гарантіями, якого формату, з якими зобов'язаннями щодо реакції у разі нового удару — цього публічно досі не визначено.
Ціна питання для економіки
Для пересічного українця різниця між «гаряча фаза до листопада» і «війна ще рік» — це не абстракція. Це курс гривні, доступність кредиту, повернення переселенців і швидкість відновлення зруйнованого житла.
ЄБРР у своєму останньому звіті зафіксував: реальний ВВП України у 2025 році зріс лише на 2% — і це з урахуванням прискорення до 3% наприкінці року. Банк вдвічі знизив прогноз на 2026 рік — з 5% до 2,5%, пояснивши: попередній оптимізм будувався на припущенні про припинення вогню та початок реконструкції. Цього не сталося.
Oxford Economics підрахував різницю між сценаріями точніше: стале перемир'я на умовах України дає відновлення за 12,3 року; нестабільне перемир'я на умовах Росії розтягує цей процес до 40,8 року. Базовий сценарій без жодного перемир'я — 27 років.
Центр економічної стратегії наводить мінімальну планку: якщо після завершення війни ВВП зростатиме щонайменше на 7% щороку до 2030-го, Україна зможе вийти на рівень 300 млрд доларів — достатній, щоб фінансувати оборону, соціальні виплати ветеранам і базову інфраструктуру одночасно. Нижче цієї позначки — компроміси між безпекою і соціалкою стають неминучими.
Чого бракує в публічній картині
Зустріч була закритою. Все, що відомо громадськості, — це те, що вирішили розповісти самі депутати. Арахамія підтвердив: обговорювали виклики для економіки й основні завдання держави. Деталей — жодних. Це означає, що між «листопадом як орієнтиром» і реальними переговорами про гарантії лежить ціла конструкція, яка публічно не існує.
Ключове питання не в тому, чи встигне гаряча фаза завершитися до листопада — а в тому, які саме гарантії безпеки вважатимуться достатніми, щоб Київ погодився зупинити вогонь. Якщо до осені цей механізм не з'явиться у конкретному юридичному вигляді — термін стане черговим орієнтиром, що минув без наслідків.
