Президент Зеленський підписав указ про надання Окремому центру спеціальних операцій «Північ» ССО Збройних Сил України почесної назви «імені Героїв УПА». Для мільйонів українських військових це символ спротиву московській імперії. Для польської сторони — назва організації, яку польські історики пов'язують із загибеллю до 100 000 цивільних поляків на Волині та в Галичині у 1943–1945 роках.
Що сталося після підписання указу
Реакція Варшави виявилася системною, а не лише риторичною. 28 травня заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький викликав українського посла Василя Боднара і передав офіційний протест. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш зв'язався з українським колегою Михайлом Федоровим і, за власними словами, «зробить усе, щоб це рішення було змінене».
«Недружній акт, який завдає болю серцям поляків, — це прославляння УПА, особливо через надання її імені військовим підрозділам саме тоді, коли ми допомагаємо українській армії воювати».
Владислав Косіняк-Камиш, міністр оборони Польщі
Президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що звернеться до відповідного державного органу з питанням позбавлення Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, якою його нагородив ще Анджей Дуда у 2023 році. Нобелівський лауреат миру Лех Валенса публічно заявив, що перестає носити значок із українським прапором.
Позиція Києва: символ антиімперського спротиву, не антипольський жест
МЗС України висловило жаль через різку реакцію Варшави, але позиції не змінило. Речник міністерства Георгій Тихий пояснив: для самих бійців підрозділу УПА символізує виключно спротив московській імперській політиці — і жодним чином не спрямована проти поляків. Міністерство нагадало про спільні сторінки польсько-української боротьби проти Москви — від битви під Оршею до «Дива на Віслі».
«Не можна дозволити, щоб суперечки про минуле підривали наш спільний спротив ворогу зараз, коли Україна за підтримки Польщі стримує російську агресію».
Георгій Тихий, речник МЗС України
Водночас Тихий анонсував конкретні кроки назустріч: відновлення пошуку та ексгумації жертв Волинської трагедії, а також перезапуск Польсько-українського конгресу істориків.
Структурна пастка для обох сторін
Польща є одним із найпотужніших союзників України з лютого 2022 року — транзитний вузол для західної зброї, приймаюча країна для мільйонів біженців, голос Києва в ЄС і НАТО. Косіняк-Камиш публічно визнав цей парадокс: «Україна бореться за безпеку Польщі та всієї Європи» — і одночасно назвав рішення неприйнятним.
- Варшава не може дозволити собі розрив із Києвом — це послабить її власну безпекову позицію.
- Київ не може переписати рішення, яке самі бійці підрозділу ініціювали для себе, — це буде сигналом про капітуляцію під тиском союзника.
- Обидві сторони одночасно говорять про «діалог» і ескалують символічні санкції.
Реальний конфлікт тут не між УПА і AK — а між двома логіками пам'яті: українською, де ідентичність будується через антиколоніальний спротив Москві, і польською, де та сама організація є маркером масового вбивства цивільних. Жодна з цих логік не є пропагандою — обидві спираються на задокументовані факти.
Якщо Київ відмовиться змінити назву підрозділу, а Варшава справді ініціює позбавлення Зеленського ордена — чи збереже Польща політичну волю до нарощування військової допомоги на тлі власних парламентських дискусій про «подяку» Україні?
